На цьому фрагменті папірусу ви бачите зображення доволі заможної й впливової жінки – Тайохеріт, яка жила в часи 21-ої династії і яка була жрицею у храмі бога Амона. При житті ця Тайохеріт займала дві посади: перша називалася Небет-пер, тобто “господиня дому”; друга – Шемат, тобто “служниця” бога Амона-Ра і богині Мут.
Але зверніть увагу на цікавий предмет, який Тайохеріт тримає у правій руці піднесеній перед обличчя. Це – систр, давньоєгипетський музичний інструмент який використовували під час ритуальних священнодійств.
.
Саме такий давньоєгипетський систр був виявлений на Тернопільщині в районі нижньої течії Стрипи, ймовірно, в околицях біля Бучача, і детально, з усіма технічними його характеристиками, описаний о. Антоном Петрушевичем.
.
Ви гадаєте, що на цьому все і більше жодних давньоєгипетських знахідок у нас не виявлено..?
.
Помиляєтеся, бо перед 1870 роком у селі Жабинці Чортківського повіту на Тернопільщині було знайдено бронзову давньоєгипетську статуетку богині Ісіди з Гором на руках. Ще одна статуетка богині Ісіди – але вже без Гора – віднайдена 1875 року крилошанином греко-католицької капітули у Львові отцем Антоном Петрушевичем у селі Синьків Заліщицького повіту тієї ж Тернопільщини.
.
Про цю знахідку о. А. Петрушевич пише наступне:
.
«…бронзова статуетка, яка являє собою жінку з великими грудними сосками, голова якої у верхній частині прикрашена ніби віялом із сонячних променів…Описана статуетка Ісіди (була)…прибита на старій дубовій дощечці в домі одного селянина і поміщена між іконами святих на стіні. Вона зберігалась у родині її власника з давніх часів як зображення Пресвятої Богородиці…Ця фальшива ікона Божої Матері, помічена місцевим священником, була доручена мені для дослідження і передана до Музею старожитностей Руського Дому у Львові».
.
Ще одну бронзову статуетку, але вже із зображенням бога Осіріса, о.Антон Петрушевич оглядав 1871 року у місцевого поміщика в селі Могильниця Теребовлянського повіту Тернопільщини. Згодом схожі металеві скульптурки давньоєгипетських божеств були знайдені біля села Кам’янки Великої Коломийського повіту та у селі Городниця Городенківського повіту.
.
Вже у ХІХ столітті істориків зацікавив факт такої унікальної концентрації давньоєгипетських фігурок на території Галицького Поділля і прилеглого Покуття. Припускали, що ці бронзові фігурки давньоєгипетських божеств є імпортами або ж трофеями на нашій території (скажімо, внаслідок грандіозних військових пертурбацій в часі так званих Скіфських війн 260-270-их років). Однак, на початку 1990-х років я висловив припущення, що вищезгадані фігурки давніх єгипетських божеств могли залишити, по собі, вихідці із малоазійських провінцій Римської імперії в яких культ Ісіди був чи не найпопулярніший.
.
Ці, прийшлі на Галицьке Поділля, спільноти могли перебувати тут у складі так званих вексиляцій (vexillationes) – спеціальних військових допоміжних підрозділів римської армії, які відправлялися за лімес/кордон Імперії, углиб варварської території для контролю за виконанням договорів римської держави з варварами, або ж для охорони високопосадових осіб і військових валок.
Микола Бандрівський
Коментарі