Сидір Ковпак з 1919 р. член Всеросійської комуністичної партії (більшовиків), у 1917-19 рр. брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва, вороже ставився до УНР. У 1930-х закінчив спецшколу ОГПУ. З 1937 р. очолив радянський окупаційний виконком міста Путивль. Учасник численних боїв проти воїнів УПА, які виборювали незалежність від режимів Сталіна і Гітлера. З 1944 р. депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та жорстоких комуністичних репресіях проти українських патріотів й антирадянських діячів.
Вгодований і задоволений життям комуняка Сидір Ковпак . Ця історична світлина датована 1933 роком. Тобто тоді, коли мільйони українських селян втратили життя від страхітливого голодомору-геноциду внаслідок дій кривавої Москви, якій вірою і правдою служив малорос і конокрад з Котельви
Скільки ще треба російських ракет на українську землю, щоб владоможці у громадах спромоглися деколонізувати свою свідомість, провести кордон у своїх головах, у своїй свідомості із державою-агресором росією, яка є правоноступником СРСР?
До речі, у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано рішенням міської ради. Тепер ця вулиця носить горду і величну назву “Героїв ОУН”. Так увічнено борців за незалежність у 20 столітті – діячів Організації українських націоналістів. Отже, у тому числі й видатного уродженця Котельви, українського військового і громадсько-політичного діяча, журналіста; члена Ради Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка (1917), хорунжого 2-го Запорозького полку 1-ї Запорозької дивізії і полку Чорних запорожців, заступника голови УНО, редактора «Українського вісника» (1937–1940) Юрія Артюшенка.
Юрій Артюшенко
Саме йому маємо завдячувати гаслом “Слава Україні! Героям слава!”, яке тепер знає весь світ, яке шанують і використовують мільйони українців, яке є офіційним вітанням у ЗСУ. Адже 1925 року разом з однодумцями уродженець Котельви Артюшенко у Подєбрадах заснував Легію українських націоналістів і коли виникло питання про організаційне вітання, якраз Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників (козаки полку “Чорні запорожці” Армії УНР, у якому служив і пан Юрій носили чорні шлики): «Слава Україні!» — «Козакам слава!». Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням — відповідати треба було: «Героям слава!».
Провідні члени Леґії Українських Націоналістів. Сидять зліва направо: Микола Сціборський, Микола Тобілевич, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Леонід Костарів, Максим Загривний. Стоять зліва направо: Юрій Руденко, Юрій Артюшенко, Дмитро Пасічник, Роман Минів, Дмитро Демчук, Олександр Чехівський, Костянтин Дударів, Ярослав Герасимович
А ще Юрій Артюшенко є автором прекрасного нарису про бій під Крутами та книги “Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу 1917-1966”.
Може, у Котельві є вулиця на честь славетного земляка Юрія Артюшенка? Або пам’ятник на пошану Героя-борця з росіянами? Може, влада громади читала або щось бодай чула про ст. 5 п. 4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», яким органи влади зобов’язано увічнювати пам’ять борців за незалежність? Де там…
Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області
Коментарі