З інших новин варто відзначити, що сезон футбольних матчів стартував повним ходом. Кілька разів на тиждень проводяться різні матчі, під час яких гравці втрачають більше або менше зубів: в залежності від темпераменту гравців і пружності м’яча.
Довгі афіші анонсують два-три десятки матчів у неділю та свята, на яких має бути присутнім будь-який поважаючий себе львів’янин, так само, як і на “дванадцятьці” [богослужіння в катедрі, яке починалося о 12.00], на корсі [променад по вулиці Академічній — тепер проспект Шевченка], на флячках та на міцненькій Бачевського [йдеться про знамениті горілки та настоянки родини Бачевських].
Львів’янин мав бути на “матчі” якщо не офіційно на стадіоні, то хоча б на даху прилеглого до стадіону будинку, на паркані чи на комині. Дерева від коренів до самих верхівок займають студенти всіх наукових установ з правом публічності у Львові, починаючи від І А до VIII Б, за правом “заселення” і традицією.
Ніхто з людей, які не займаються професійно зламуванням сейфів, не може дозволити собі платити за вхід. Ціни на вхідні квитки на стадіон фешенебельної львівської “Погоні” настільки нечувано зашкалюють, що тільки дивно, що ще є любителі матчів.
Футбольний матч – важлива подія у Львові, в якій бере участь чи не все місто. Програш “Погоні” стає поразкою, яка проникає в серця і нутрощі цілого міста; перемога наповнює їх гордістю і радістю.
Тож не варто дивуватися, якщо після матчу в кафе увірветься якась дівчина з розпущеним волоссям і божевільним відчаєм в очах, кричачи на весь голос: “2 до 6 на користь “Гаманії” [ймовірно йдеться про єврейський футбольний клуб “Гасманея”], або “Вацкові “Словани” зламали останнє ребро!” .
Також варто з розумінням поставитися до того, що якийсь незнайомий чоловік з сяючим обличчям зловить вас на вулиці і закричить вам від усієї душі на вухо: “3 до 0 на нашу користь, воротаря мадярів відвезли до лікарні!…”
Львів любить футбол і обожнює своїх гравців.
Чи треба дивуватися, що в гонитві за правдивим відображенням образу цього міста я ризикнув попросити Гуртлера проілюструвати чи сфотографувати для “Новинок” один із моментів останнього матчу між “Погонню” та угорським клубом “Васас”?
Про те, як цей симпатичний художник впорався зі своїм завданням, свідчить наведений вище рисунок, зроблений з натури в момент, коли правий вінгер “Погоні” вивихнув праву ногу одному з лівих захисників “Васаса”, а зі штрафного удару правий нападник лівою ногою пробив по центру художника і фотоапарата.
Богдан Скаврон
Коментарі