Про це повідомляє пресслужба Львівської ОВА.
У конкурсному доборі з поміж більш ніж 50 проєктів Федеральне Міністерство освіти і досліджень Німеччини BMBF, обрало чотири. Загальне фінансування кожного центру – близько 2,5 мільйонів євро на чотири роки.
«Вибір теми досліджень невипадковий – саме в царині вивчення актиноміцетів науковці кафедри генетики та біотехнології Університету активно працюють упродовж 35 років і мають незаперечний світовий авторитет. Серед низки різних напрямів дослідження біоактивних природних речовин пріоритетним для науковців CENtR стане пошук саме протибактерійних сполук. Це викликано нагальною потребою у нових антибіотиках, які були б дієвими проти хвороботворних бактерій, що стійкі до усіх наразі відомих медичних препаратів», – пояснив головний науковий співробітник кафедри генетики та біотехнології біологічного факультету професор Богдан Осташ.
За словами науковця, якщо проблему стійкості до антибіотиків у світовому вимірі не вирішити у найближчі роки, то до 2050 року це призведе до додаткових 10 мільйонів смертей і фінансових втрат у розмірі 80 трильйонів євро.
Для України розвиток власної дослідницької та виробничої бази для антибіотичної промисловості є невідкладним завданням. Cьогодні на ринку виробництва антибіотичних субстанцій домінують Китай та Індія. Будь-який намір цих країн щодо припинення чи навіть зменшення постачання антибіотиків може мати для України колосальні безпекові ризики.
Команда науковців CENtR – це здебільшого працівники чи випускники біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, які стажувалися у провідних наукових закладах світу і мають великий досвід у дослідженні хімії та біології природних сполук. CENtR ставить собі за мету розкрити генетичну та хімічну різноманітність ґрунтових бактерій актиноміцетів для того аби виявити нові сполуки з антибактерійною та іншими біоактивностями, з перспективою подальшого медичного застосування.
Очікується, що CENtR як громадська організація по завершенню фінансування з боку BMBF, буде функціонувати завдяки підтримці з боку комерційних партнерів цього проєкту (компанії «Ензим», «Експлоджен»), а також завдяки участі Львівського університету у міжнародних наукових конкурсах.
Коментарі