Як зазначає Олег Радик, таблиця нагадувала про російську школу, яку закінчила уродженка Бахмута у 1954 році. Нині школа діє вже на Сихові, а приміщення на Ковжуна займає Національна бібліотека імені Василя Стефаника. Саме бібліотека після демонтажу має відновити зовнішній вигляд будівлі.
«Фактично на бібліотеці висіла згадка про школу, яка давно переїхала. Можливо, в установі були прихильники Стефаника-молодшого — колишнього керівника комуністичної Львівщини», — зазначив громадський діяч Олег Радик.
Кар’єра Лариси Шепітько нерозривно пов’язана з радянським кінематографом. Її фільм «Восхождение» отримав «Золотого Ведмедя» на Берлінському кінофестивалі 1978 року, але, як наголошує Радик, «Україною і Львовом там не пахло». У своїх виступах режисерка підкреслювала, що прагнула показати «духовну стійкість радянських людей» і покоління, яке винесло тягар війни та відбудови.
Олександр Довженко свого часу називав Шепітько «селом взращенной украинской дивчиной», однак, за словами Радика, це було радше пропагандистським міфом, адже режисерка ніколи не жила в селі.
«У нас є кому ставити меморіальні таблиці», — резюмував Олег Радик, закликавши замінювати радянські пам’ятні знаки вшануванням справжніх українських діячів.
У Львові демонтували меморіальну таблицю, присвячену радянській кінорежисерці Ларисі Шепітько, що розміщена на будинку на вул. Ковжуна, 8. Здійснити демонтаж таблиці, відповідно до рекомендацій робочої групи, має Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Водночас Галицька районна адміністрація допомагатиме у проведенні цих робіт.
Як розповіли у Львівській міськраді, після демонтажу меморіальну таблицю перевезуть на експонування на територію Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Коментарі