Як з’ясувалося, втечу організувала його мати, яка заплатила за це 7400 доларів. Про це йдеться у вироку.
За матеріалами справи, 5 березня 2026 року чоловіка мобілізували до ЗСУ. Після цього він пройшов 52 дні базової загальновійськової підготовки, а на початку травня його направили до військової частини, де призначили водієм взводу протитанкових ракетних комплексів.
Однак 4 травня під час перевезення групи військовослужбовців до місця служби чоловік утік на території АЗС «БРСМ» у селі Ясенів Львівської області. Він сховався в чагарниках, де чекав на автомобіль. Згодом за ним приїхав незнайомець, який відвіз його додому.
У суді військовий визнав свою провину та пояснив, що боявся загинути або отримати поранення. Також він переживав за свою матір, яка має інвалідність III групи та потребує допомоги. Водночас чоловік заявив, що не має наміру повертатися до військової служби.
Під час судового засідання мати військового розповіла, що після мобілізації сина дуже переживала за нього та вирішила допомогти йому втекти. Для цього вона звернулася до знайомої жінки, яка запропонувала організувати втечу за 14 тисяч доларів.
Спочатку мати відмовилася, оскільки не мала такої суми. Однак згодом вони домовилися про меншу оплату — 7400 доларів. Гроші жінка передала трьом людям, які погодилися допомогти її синові залишити військових під час перевезення до частини.
За словами матері, вже 5 травня близько п’ятої ранку сина привезли додому. Там він переховувався понад місяць, поки 18 червня правоохоронці не затримали його під час обшуку.
До слова, матеріали щодо осіб, які допомагали організувати втечу, виділили в окреме кримінальне провадження.
Під час розгляду справи суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, позитивно характеризувався за місцем роботи, має малолітню дитину та матір з інвалідністю.
Водночас суд не визнав його каяття щирим. Хоча чоловік підтвердив обставини втечі, він не висловив жалю щодо свого вчинку та не намагався виправити ситуацію. Зокрема, під час засідання військовий повторив, що не збирається продовжувати службу.
Суд дійшов висновку, що обвинувачений умисно залишив місце служби з метою ухилитися від військового обов’язку. Його дії кваліфікували як дезертирство в умовах воєнного стану.
Коментарі