Цей лист МОН видало на масові звернення з вимогою про автоматичне визнання документів про середню освіту, здобуту нашими громадянами в Польщі, як це передбачають міждержавна угода між Польщею та Україною, а також міжурядова угода між ними.
Виконання вимог цих угод у Польщі виглядає так: наші випускники приїжджають до Польщі з українськими документом про завершення повної середньої освіти. І щоб цей документ визнали – достатньо накласти апостиль та надати переклад документу. Цього достатньо, щоб документ про здобуття повної середньої освіти в Україні визнали легітимним у Польщі. Все. Так виконують міжурядову угоду в Польщі.
Але в Україні вирішили на цьому заробляти. Запровадивши «процедуру визнання», внаслідок якої аж саме Міністерство освіти і науки України видає сертифікат про визнання документу про середню освіту. Що, фактично, є сертифікацією послуги, не передбаченою міжурядовою угодою.
Зараз, щоб вступити українцям, які навчалися в Польщі в школах, до закладів вищої освіти України, треба пройти сім кіл пекла під назвою «визнання документа про середню освіту», що передбачає обов’язкове звернення до монопольного державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр», який бере за такі послуги дуже немалі кошти
Ще це займає купу часу. А як хочеш швидше – то треба доплачувати. І так «стрижуть» всіх випускників з Польщі, з якою має бути автоматичне визнання атестатів про середню освіту.
Розуміючи катастрофічність цієї ситуації, і студенти, і громадські організації звернулися до Міністерства з вимогою конкретизувати, як реалізувати автоматичне визнання в Україні документів про середню освіту, отриману в Польщі.
Ну бо не може одна і та ж міжурядова угода по-різному тлумачитися і виконуватися в Польщі та в Україні.
Натомість Міністерство освіти і науки України спочатку дало «футбольну» відписку , що «для нострифікації звертайтеся до державного підприємства» (але документи про середню освіту не нострифікують, і автоматичне визнання – не передбачає платних послуг якогось держпідприємства і витрат часу на це).
На що до МОН звертаються повторно і пояснюють, що виконання міждержавної угоди не може бути різним у Польщі та Україні. І вимагають забезпечити належну процедуру визнання. Без послуг держпідприємства та залучення самого Міністерства, яке видає якісь окремі «свідоцтва» для підтвердження документів, які і так є чинними в Україні (відповідно до міждержавної угоди) не передбачено. І такі вимоги є дискримінацією наших громадян.
На що МОН надає отакий лист. Замість розказати про процедуру автоматичного визнання в Україні документів про повну середню освіту , МОН вдається в деталі про те, які документи в Польщі не засвідчують факт здобуття повної середньої освіти (спасибі. Це загальновідомі речі. Більшість людей, які до вас звертаються, вміють читати по-польськи. І ознайомилися з їхньою рамкою кваліфікацій).
Але МОН вперто не дає відповіді, як ті, хто закінчили дво- і трирічні ліцеї (закінчення яких є повною середньою освітою в Польщі), можуть забезпечити своє право на автоматичне визнання таких документів в Україні. Оминувши процедуру якогось придуманого невідомо ким «визнання документа про середню освіту».
У нас демографічна криза! Ми – вимираюча нація! Але, читаючи оте все, розумієш, що в МОН вважають інакше. І нам, на думку міністерства, не треба стелити «червону доріжку» нашим дітям, які змушено покинули Україну, але хотіли б до неї вернутися на навчання.
Бо запровадження схеми «стриження лохів» через послуги державного підприємства є важливішим за людський капітал, який катастрофічно втрачаємо?
Цей бар’єр (ота недолуга і не передбачене міжурядовою угодою «процедура визнання документів про середню освіту» випускників) є одним з основних, чому наші українці, які навчаються за кордоном, не повертаються в Україну.
Бо навіщо їм проходити сім кіл пекла, та ще й платити за це гроші, якщо за кордом їм і так постелили «червону доріжку», і для того, щоб їх документ про середню освіту визнали, достатньо апостилю і перекладу (якщо абітурієнт вступає в заклад вищої освіти іншої держави).
Той факт, що в Міністерстві освіти не знають, що «нострифікацій» документів про середню освіту в Україні не існує, а випускники здають не мультимедійний (тут взагалі шок!), а мультипредметний тест – показує, що реформувати треба передусім саме міністерство.
На кого працюють ці люди?
Автор: Олеся Дацко, доцент Львівської національної академії мистецтв
Коментарі