Дивно бачити таке у Львові, ще й на дев’ятому році війни.
Пагорб Слави знаходиться на верхньому Личакові. І хоча з нього відкривається чудовий краєвид на Львів, та місце тут похмуре. Люди гуляють, де завгодно, лише не там. Це різко контрастує зі світлим та багатолюдним меморіалом Небесній Сотні, що на вул. Підвальній.
Всередині меморіалу бачимо два пам’ятники. Праворуч – агенту НКВС, терористу та диверсанту Кузнєцову, який добряче нашкодив УПА. Ліворуч — О. Марченку, він перший підняв червоний прапор над Львівською Ратушею.
Навколо пам’ятників є ряди надгробків. Частина з них має дивну дату смерті: кінець 1945 року. Друга Світова тоді вже давно минула. Єдина війна, яка тут все ще тривала, це між НКВД і УПА. Логічно припустити, що ці «герої» є з НКВС (потім КДБ) та воювали вони проти українських повстанців.
Серед поховань є й могила Путіна, шкода що не Владіміра.
Митрополит Андрей Шептицький планував звести на цих землях собор, але завадила війна.
У будь-якому випадку, лишати так як є зараз – ганьба! «Монумент Слави”, на вул. Стрийській знесли ще у 2019 році, а про ЦЕ забули.
Андрій Риштун
Коментарі