Насправді ж це Вашингтон. Яка справжня історія цієї світлини?
Заклад на фото називався Restaurant 1203, через свою адресу: 1203 Pennsylvania Ave NW. Це сам центр Вашингтона – на проспекті, який веде від Білого дому до Капітолію. Над входом до закладу був напис: “Найпривітніше кафе в місті. Не модне, але гарне”.
Зараз, на жаль, того місця вже немає – тепер в цій будівлі розташовані офісні приміщення. Але памʼять про нього збереглася. Як і про людей, які там працювали.
Попри уявлення, що кафе належало українцям, це не так. Власником закладу був бізнесмен на імʼя Боб Сейдель (принаймні інформації про його українське походження знайти не вдалось). Після смерті Сталіна Сейдель вигадав маркетинговий хід з борщем і повідомив про це місцеву пресу.
Втім, про це написали лише декілька газет. Фото стало відомим значно пізніше і завірусилось з появою соціальних мереж. Жінка на світлині, яку зробили 6 березня 1953 року, – офіціантка Ейлін Кінан. Про неї ми майже нічого не знаємо, окрім того, що вона теж навряд чи була українкою.
А от про самого Боба Сейделя відомо більше. Фішка з борщем – не єдиний його рекламний трюк. В 1950 році, коли молочарі Вашингтона вийшли на страйк, його кафе наливало людям безкоштовне молоко. У вітрині закладу також розмістили велику афішу з цього приводу.
А в 1954, коли в США зросли ціну на каву, Сейдель запрошував всіх великим постером “До біса каву, пиймо чай! 5 центів за горня”. Це спрацювало – за один день в закладі продали понад сто чашок чаю, на противагу десятьом у звичайний день.
Боб Сейдель помер 3 квітня 1970 року. Незадовго після його смерті великі офіси витіснили локальні бізнеси, cеред них і “Ресторан 1203”.
Більше про цю історію можна почитати англійською тут: https://www.washingtonpost.com/…/free-borscht-dc…/
Остап Яриш
Коментарі