Про це повідомляє Львівська облрада.
Ведучими урочистої церемонії стали Володимир Андрієвський та Марічка Падалко. Подію відкрив танець Романа Олексіва — хлопчика, який вижив після російського ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року та отримав внаслідок цього 45% опіків тіла.
Розпочали захід із вшанування пам’яті полеглих захисників хвилиною мовчання. Після виконання Державного Гімну України присутні мали змогу переглянути відео про минулорічних лауреатів премії.
Участь у заході взяли представники влади області, захисники та ветерани, сім’ї загиблих Героїв, представники духовенства, спорту, благодійних фондів, підприємництва та медицини, жінки-лідерки, медіа та громадськість.
Привітав присутніх в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод:
«Сьогоднішній вечір — це передусім вечір подяки та пам’яті. Ми зібралися тут лише завдяки Збройним Силам України. Дякую кожному, хто тримає небо над нами, даючи можливість жити, працювати та виховувати дітей у вільній державі. Низький уклін матерям за виховання справжніх патріотів та кожному захиснику, який щохвилини виконує свій обов’язок на фронті», — зазначив він.
Юрій Холод нагородив:
- Владислава Степанчука — одного з наймолодших Герой України з врученням ордена «Золота Зірка», солдата Державної прикордонної служби. У квітні 2024 року, щойно досягнувши повноліття, він добровільно пішов на фронт. Під час запеклого бою на Курщині Владислав взяв командування на себе, надав допомогу пораненим та відновив зв’язок із пунктом управління. Протягом чотирьох годин він керував проривом із напівоточення, чим врятував життя 21 військовослужбовця.
- Любомира Мікала — Героя України з врученням ордена «Золота Зірка», солдата 103-ї окремої бригади імені Митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони ЗСУ. Він захищає Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Наприкінці травня 2025 року під час оборони Сумщини Любомир разом із побратимами потрапив у повне оточення в селищі Олексіївка. Протягом 42 діб воїни тримали позицію, коригували вогонь артилерії та нищили ворога. Попри надскладні умови, Любомир зумів вийти з оточення.
- Олега Оливу «Редута» — Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Офіцер брав участь у бойових діях у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади. 1 січня 2024 року Олег зазнав важкого поранення внаслідок вибуху гранати — втратив око, переніс складні операції та тривале відновлення. Після повернення до цивільного життя долучився до роботи у ветеранській сфері на Львівщині, а сьогодні очолює Український ветеранський фонд.
- Ігоря Фльорка — офіцера артилерійської групи бригади «Азов», співзасновника «Кава мілітарі». Ігор – доброволець, підприємець і громадський діяч, один із «Ангелів Інститутської», які під час Майдану рятували поранених. Бере участь у формуванні ветеранського та громадського середовища, зокрема як член команди «Декомунізація Львівщини».
- Андрія Сушка — офіцера 413-го окремого полку безпілотних систем «Рейд». Програміст за фахом, він боронив Україну ще у 2015–2016 роках, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся до лав ЗСУ. Кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня та володар «Срібного хреста».
- Антона Петрівського — головного сержанта 3-го батальйону 413-го окремого полку «Рейд» Сил безпілотних систем ЗСУ. Військовослужбовець має багаторічний бойовий досвід: у 2014 – 2015 роках захищав територіальну цілісність України у складі добровольчого батальйону «ОУН», зокрема брав участь в обороні селища Піски та метеостанції Донецького аеропорту. З початку повномасштабного вторгнення проходив службу у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. Багато років формує довкола себе патріотичне середовище області, є активним громадським діячем та співтворцем Стратегії політики національної пам’яті на Львівщині.
- Євгена Тєрєхова — старшого сержант 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського, виконує обов’язки командира взводу БпЛА підрозділу «Мамкина Черешня». Ветеран російсько-української війни з 2014 року, учасник боїв за Мар’їнку, Бахмут, Серебрянський ліс та на Вугледарському напрямку. Після важкого поранення голови отримав титанову пластину й позивний «Титановий Джексон». Попри інвалідність, після повномасштабного вторгнення повернувся на фронт і продовжив службу. Нагороду передали дружині Наталці Карпі.
«Ми воюємо не лише за нашу незалежність, за нашу державу, а й за наші цінності, які в періоди бездержавності були фундаментом нашої нації. Маємо пам’ятати про захист національної пам’яті та української мови — основи нашої ідентичності. Міст між поколіннями борців за незалежність має бути міцним, і саме від нас залежить, якими нащадками виростуть наші діти», — наголосив Антон Петрівський.
Організували захід благодійний фонд KAVA та журнал PIEMONT, у співпраці з департаментом комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОВА. Святковою частиною вечора стали виступи Святослава Вакарчука та гурту YAGODY.
Коментарі