А, почалося все з того, що король Владислав ІІ Ягайло (син литовського князя Ольгерда і його другої дружини тверської княжни Уляни Олександрівни) у 1393 році видав декрет про утворення окремого Жидачівського князівства. Гербом цього князівства були три крокуючі леви, розвернуті головами вліво.
Герб Жидачівського князівства
(три крокуючі леви, розвернені головами вліво)
Король Владислав ІІ Ягайло – великий князь литовський і руський (1377—1381, 1382—1386) і польський король (1386—1434).
Саме він видав у 1393 році декрет про утворення Жидачівського князівства
І, цим декретом була створена не якась номінальна слабка одиниця, яка лише на словах, чи на папері, називалася князівством, а таки справді – окреме державне утворення, яке постало на руїнах колись могутньої, на підкарпатських землях, величної спадщини династії Романовичів.
.
Звісно, існувало Жидачівське князівство недовго: всього 49 років. Але ж якими насиченими на різноманітні події були ці роки..!
.
Про виняткову складність і тривожність тогочасного військово-політичного життя на нашому Підгір’ї свідчить хоча б той факт, що із 1370 і до 1390 року численні угорські військові залоги знаходилися у замках в самому Жидачеві, у наскельній фортеці Тустань і, як припускають, на замку в Стрию.
На малюнку – вершник 14-початку 15 століть, тобто в часи Грюнвальдської битви, в якій брали участь військові підрозділи Жидачівського князівства
Про потугу і важливість Жидачівського князівства свідчать, щонайменше, два факти: по-перше, до складу цього князівства входили такі міста як Ходорів, Стрий (до 1403 року), Долина, Журавно, Руда та ін., а також 170 сіл і селищ. По-друге, військовий підрозділ Жидачівського князівства брав участь у Грюнвальдській битві 1410 року із військами Тевтонського ордену.
.
Іншими словами, близько 600 років тому на теренах сучасної Львівщини впродовж сорока дев’яти років існувало князівство з центром у Жидачеві, яке, як пише Іванна Папа, мало усі атрибути середньовічної феодальної держави: окреме військо, розгалужену адміністрацію, свій герб та прапор. І, що особливо цікаво – сюзерени цього князівства видавали спеціально для нього грамоти давньоукраїнською мовою.
.
Було б добре, якби в наступному році (якщо Господь дозволить усім нам щасливо дожити і перемогти) провести, приміром, під патронатом Львівської обласної Ради та профільного департаменту Львівської обласної військової адміністрації, із залученням фахівців з науково-дослідних і музейних інституцій, Круглий стіл на тему місця і ролі Жидачівського князівства для давньої історії західноукраїнського регіону.
.
Гадаю, що ці, все ще маловідомі широкому загалу, сторінки із давнього минулого Львівщини – про колись квітуче, на цих землях, Жидачівське князівство – будуть цікаві не лише вузькому колу спеціалістів, а передовсім, учителям історії, школярам, студентам та широкому колу краєзнавців.
.
Микола Бандрівський
Коментарі