Начальник Дрогобицької РВА Степан Кулиняк.
Місцевий бюджет не існує окремо від держави, як і відповідний орган місцевого самоврядування. За останній десяток років у зв’язку з децентралізацією громади отримали більше фінансових ресурсів, можливостей та податків для розвитку територій. Водночас держава продовжує фінансувати освіту, медицину, соціальний захист, інфраструктуру та інші важливі напрями через трансферти, субвенції й державні програми.
Показовим є приклад Дрогобицької громади, річний бюджет якої становить близько 1 млрд грн.
У 2025 році Дрогобицька громада отримала 447,8 млн грн трансфертів із державного та обласного бюджетів. Ще 524,4 млн грн Національна служба здоров’я України спрямувала комунальним закладам охорони здоров’я громади.
Тобто лише за цими напрямами йдеться майже про 1 млрд грн державного фінансування, що практично рівноцінно бюджету громади. І це без урахування десятків мільйонів гривень соціальних та інших виплат, які здійснюються через державні механізми Пенсійного фонду України.
Окрім цього, місцевий бюджет наповнюється ПДФО із зарплат медиків, освітян, працівників державних та обласних комунальних установ і підприємств, що працюють на території громади. Зокрема, закладів профтехосвіти, університетів тощо. Тобто частина доходів Дрогобицької громади також формується завдяки зарплатам, які виплачуються з державного фінансування. Відтак навіть у власних доходах громади є кошти, джерелом яких фактично є держава.
У 2026 році обсяг такої підтримки зростає. Станом на 1 вересня для потреб Дрогобицької громади з державного та обласного бюджетів уже виділено 474,8 млн грн, ще кілька сотень мільйонів гривень отримали комунальні медичні заклади від НСЗУ. У кінці року сума сягне понад 1 мільярда гривень.
Держава збільшила фінансування на різні напрямки, зокрема, на підтримку ветеранів, харчування школярів з 1 по 11 клас, закупівлю «Школяриків» на умовах співфінансування, де левова частка надається державою, заробітні плати для фахівців із супроводу ветеранів які працюють в ОМС, але отримують зарплату від держави та інші програми. Зокрема, кошти на придбання житла ветеранам, які проживають в громаді надходять із державного бюджету.
На умовах співфінансування у 2026 році було відремонтовано дорожню інфраструктуру у селах Дрогобицької громади. А саме: з обласного бюджету було спрямовано 5,5 млн грн на ремонт дороги «Бійничі – Нижанковичі – Стрий», 4,1 млн грн — «Ступниця – Лішня» та 5,1 млн грн — «Снятинка – Рихтичі». Також заплановано ремонт дороги в Нижніх Гаях – з яких з обласного бюджету виділять 4 млн грн.
Яскравим прикладом є будівництво першої в районі підземної школи-укриття на базі Дрогобицького ліцею №1, куди з державного бюджету за підтримки Європейського Союзу впродовж двох років мають скерувати близько 180 млн грн.
На цьому тлі керівництво Дрогобицької громади відмовляється виділяти кошти на допомогу прифронтовій Дніпропетровщині для облаштування мобільних укриттів для школярів. Також станом на сьогоднішній день Дрогобицька ТГ є однієї громадою з Дрогобицького району та, мабуть із області, яка не підтримала ініціативу та не прийняла відповідне рішення щодо посилення протиповітряної оборони Львівщини. Аргумент – підтримка армії та прифронтових територій нібито є додатковою функцією громади, тоді як основна — її власний розвиток. Але чи може такий аргумент бути гуманним виправданням під час війни, коли на прифронтових територіях від російських атак щодня залежить життя людей, зокрема дітей, а ППО нашої області потребує підсилення?
Водночас ситуація з укриттями у самій Дрогобицькій громаді також далека від належної: більшість з них є не готовими. Тож виникає закономірне питання: хіба це про турботу й відповідальність, коли не приводиш до ладу укриття у власній громаді й водночас відмовляєшся допомогти тим, хто живе під постійними обстрілами?
Окреме питання – Плани стійкості, які кожна громада самостійно розробляла, визначаючи, що необхідно для забезпечення життєдіяльності у разі складної зими та можливих перебоїв з енергопостачанням. Більшість громад району значною мірою виконали передбачені заходи. Натомість Дрогобицька громада, маючи найбільший бюджет у районі, досі на п’ятому році повномасштабної війни не придбала всіх необхідних джерел резервного живлення.
Частину такого обладнання для громади вже передбачила Львівська ОВА, однак цього недостатньо. Тож виникає питання: чому те, що громада сама визначила як необхідне для власної стійкості, вона навіть не намагається профінансувати зі свого бюджету? І чи не очікує знову, що ці потреби закриє держава?
Так, Дрогобицька районна державна адміністрація перереєструвалася у Бориславську громаду. Чому? Відповідь — у конкретних фактах.
Лише за останні п’ять місяців — 21 квітня, 14 і 16 липня, 7 і 10 серпня 2026 року — Дрогобицька РВА і я особисто, як депутат міської ради, п’ять разів офіційно зверталася до Дрогобицької міської ради з проханням виділити кошти на підтримку ЗСУ(підсилення військових частин, які відповідають за протиповітряну оборону і також звертались до міської ради з відповідними запитами) та укриття для Дніпропетровщини. Жодне з цих звернень на сьогоднішній день не було підтримане і не прийняте відповідне рішення і навіть не розглядалось на сесії які вже не раз відбувались після наших звернень. Схожа ситуація була й тоді, коли Дрогобицька РВА сплачувала ПДФО у Дрогобицькій громаді і ми звертались у той чи інший спосіб до Дрогобицької міськради та її керівництва з проханням виділити кошти на ті чи інші конкретні військові потреби і ці звернення практично не були задоволені. Крім цього, уваги заслуговує і те, як в окремих роках під час повномасштабної війни важко нам давалося при затвердженні бюджетів громади домогтися збільшення фінансування ЗСУ.
Натомість із керівництвом Бориславської громади є домовленість, що практично усі надходження ПДФО від працівників Дрогобицької РВА, які отримує бюджет Бориславської громади, спрямовують на підтримку Збройних Сил України і так працюємо вже другий рік. Крім цього повноваження та обовʼязки районної адміністрації поширюються на район, а не тільки на Дрогобицьку ТГ тому і реєстрація в будь-якій територіальній громаді цього району зокрема де здійснюється діяльність РВА цілком логічна. Саме тому Дрогобицька РВА перереєструвалася у Бориславську громаду. Висновки кожен може зробити сам.
Місцеві бюджети отримали значну фінансову самостійність, але вони залишаються частиною єдиної бюджетної системи держави. І коли держава системно спрямовує сотні мільйонів гривень на потреби громади, закономірно постає питання про відповідальність самої громади – перед військовими, прифронтовими територіями та країною, яка сьогодні живе в умовах війни.
Єдність — це не лише слова у публічних промовах, до якої так часто закликають у Дрогобицькій міській раді. Але хіба справжня єдність – це не готовність брати на себе спільну відповідальність саме тоді, коли вона найбільше потрібна?
Коментарі