Звернення 38 працівників солеварні залишилося без публічної відповіді. Натомість з’явився документ, що ставить гостріші питання: у декларації кандидата за 2025 рік Андрій Євгенович Негадов вказав ТОВ «Дрогобицька солеварня» як своє місце роботи або майбутнє місце роботи на посаді «керівник».
Застереження одразу: чинний ЄДР показує керівником усе того ж Олега Петренка. Тобто йдеться або про призначення, яке готується, або про декларацію кандидата на обіцяну посаду, або про застарілі дані. Але сам факт, що людина під присягою декларує керівну посаду на державному підприємстві напередодні приватизації, — привід для прямого запитання до Фонду держмайна.
Резюме, яке варто вивчити уважніше.
Професійний слід Негадова веде до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області, де він фігурує керівником і підписантом. Установа ліквідована, а постанова ФДМУ 2011 року називає його головою її ліквідаційної комісії. До Херсона він прийшов з Одеси, де починав слідчим прокуратури Малиновського райвідділу — на той час однієї з найкорумпованіших у місті, за оцінками тогочасних журналістів.
Саме з цього періоду тягнеться найгучніший епізод біографії. Наприкінці 2006 року тижневик «2000» опублікував матеріал
«Героиновый транзит под крышей УВБ», де Негадова звинувачували у прикритті наркопритону. За кілька місяців його звільнили з прокуратури — уже за вимагання хабара в міліціонера.
Тут важливо не порушити межу: стаття 2006 року — журналістська публікація, а не вирок, і сама вона зазначає, що обвинувачення в наркотрафіку не висувалося. Стверджувати провину некоректно. Але так само некоректно ігнорувати, що людина зі звільненням за хабарництво й нерозвіяними звинуваченнями тепер декларує керівну посаду на державному активі напередодні його продажу.
Додаткові деталі.
Адвокатське свідоцтво Негадова (Одеська КДКА, 2008) наразі зупинене або припинене. У декларації за 2025 рік він також вказав дохід від ПрАТ «АК „Українські вертольоти“» (2,235 млн грн, компанія родини Ткаченків) і 20 тис. грн сумісництва в ТОВ «Чернівецький завод прокатних валків». Реєстри не показують його засновником чи бенефіціаром жодної з цих структур — формально це трудові, а не корпоративні зв’язки.
Чому це важливо.
Навіть у найбезневиннішому сценарії — технічна помилка в деклараційних даних — питання прозорості кадрової політики довкола солеварні нікуди не зникає. Якщо ж намір реальний, трудовий колектив, що попереджав про ризики непрозорого призначення, виявився пророчим: замість керівника з підтвердженими результатами підприємству можуть запропонувати людину з проблемною кадровою історією. Фонду держмайна варто пояснити статус цього призначення, перш ніж 636-річне підприємство отримає нового господаря.
Далі буде.
Коментарі