Відомий лікар розповів, що ще в дитинстві, переглядаючи американські мультфільми та кіно, виявив неабияке бажання побувати за океаном, як і більшість дітей цього часу: американські жуйки та статуя Свободи так і вабили відвідати США. А згодом дитяче бажання переросло у мрію там стажуватися, оскільки Америка за рівнем та результативністю наукових досліджень, а також за стандартами медицини – одна з провідних у світі.
До повномасштабного вторгнення Василь Процько стажувався в Польщі, Угорщині, Франції, Німеччині, Італії та Туреччині. Здобував новий досвід та ділився ним тут, в Україні.
«А тепер повірити не міг, що в час війни мені вдасться здійснити мрію – не просто відвідати США, але й пройти стажування в одній з найкрутіших клінік Америки – Масечусетському Генеральному Госпіталі в Бостоні – колисці сучасної американської та світової медицини», – ділиться лікар.
Зокрема, стажування проходило у відділенні інтервенційної кардіології, яке відоме у всьому світі найновішими методиками лікування структурних набутих та вроджених вад серця.
«Можливості сучасної малоінвазивної кардіохірургії та ендоваскуляної інтервенційної кардіології вражають. Тут дуже широко застосовується роботизована кардіохірургія, ендоваскулярні катетерні імплантації штучних клапанів серця та корекцій вроджених та набутих вад серця. Покази та можливості ендоваскулярних втручань значно розширилися та набувають рутинності. Відкрита кардіохірургія застосовується лише при трансплантації серця і в окремих складних випадках, де неможливо чи протипоказано проведення малоінвазивного чи роботизованого втручання», – розповідає Василь Процько.
Також він зазначив, що за останні три роки, завдяки сприянню адміністрації, в Першому ТМО у Львові надзвичайно стрімко розвинулися в інтервенційній кардіології: «Ми не відстаємо від американських колег, за винятком окремих діагностичних та операційних методик через дороговартісні інструменти та обладнання. Насправді наші спеціалісти працюють абсолютно не гірше, іноді навіть краще володіють методиками і спритніше виходять з нештатних ситуацій.»
Василь Процько закцентував увагу на тому, що у США чітко слідують протокольній спрямованості при виконанні діагностичних та лікувальних втручань, а також завжди дотримуються вимог закону.
«Все згідно з настанов і вказівок гайдлайнів (ред. – документ, де прописані правила). І все чітко записується, протоколюється, документується та зберігається. Зрозуміло, бо багато судових справ і позовів не так від пацієнтів, як від страхових компаній.»
Також відомий лікар радо розповів про роботу медперсоналу в США: «Працюють вільно, впевнено, без поспіху, всім вистачає роботи. Дуже багато молодшого та середнього медичного персоналу, тому – це велика перевага в догляді хворих. Але насправді вони, як і всі в Америці, хто хоче достойно жити, – працюють дуже багато і нелегко. Ніхто тут за бездіяльність не платить і долари на деревах не ростуть (ред. – усміхається).»
Утім, система охорони здоров’я США має як свої плюси, так і мінуси. Василь Процько поділився своїми спостереженнями та розповів, що американська медицина викристалізовувалася та пройшла певний складний і тривалий еволюційний шлях: «Нам потрібно запозичувати в них лише краще і ектраполювати на нашу вітчизняну медицину, і буде в нас ще краще (ред. – усміхається).»
Відомо, що галузь медицини у США — дорога, сучасна і престижна. Однак, якщо у пацієнта є страхування, то йому будуть доступні найсучасніші методи лікування.
«Хотілося б, щоб і в нас держава максимально покривала дороговартісне та унікальне лікування кардіологічних пацієнтів. Ну і, звичайно, щоб зарплата медика в Україні була такою ж достойною, як і в США, але впевнений, що ми до цього дуже швидко дійдемо!» – поділився Процько.
На запитання, як американське суспільство ставиться до подій в Україні, відомий лікар відповів: «Вражає підтримка. Ставлення до українців дуже тепле й дружнє. Ми повинні користатись тим, аби здобути перемогу і жити достойно у своїй вільній державі.»
А ще Василь Процько розповів, що друзі та колеги жартували, що він буцімто втік від війни та більше не повернеться.
«Але насправді я дуже люблю Україну. Тому ні на що не проміняю, адже у мене тут рідні, друзі та найкращий колектив. За ці три тижні дуже скучив за роботою та близькими людьми, але найбільше за 5-річним сином Демʼяном, який, коли розмовляли з ним по телефону, ніяк не міг зрозуміти, як в Україні – день, а в Америці – ніч (ред. – сміється)».
Окрім гарних вражень, знань і вмінь, лікар привіз для українських військових дрон Mavic, який найближчим часом поїде на фронт.
Василь Процько наголосив, що досвід, набутий в Бостоні, – це велика можливість вдосконалити свої професійні навики. Зокрема, він висловив вдячність генеральному директору Першого ТМО міста Львова Олегу Самчуку та керівництву лікарні Святого Пантелеймона Юліану Голику та Марʼяні Свірчук за абсолютне сприяння і можливість стажування в США. А також подякував Сергію Мельничуку за теплий прийом в клініці та за відкриті двері в будь-яку операційну, ну і, звісно, воїнам ЗСУ за оборону та безпеку!
«Я впевнений, що великою спільною працею, потом і кровʼю ми здобудемо перемогу і Бог нам допоможе вибороти мир і спокій, лиш би було добре здоровʼя і все буде Україна», – підсумував Процько.
Автор: Ірина Мадрик
Коментарі