Художній керівник театру Костянтин Богомолов на сайті установи заявив, що театр перейменують на честь архітектора будівлі – Костянтина Мельникова, повідомляє “Українська правда”.
Новий задум тепер полягатиме у поверненні “традиції російського драматичного мистецтва в усьому різноманітті його проявів – від психологічних до формотворчих”.
“Що буде з роботами Романа Віктюка та його учнів? Ми оберігатимемо ті з них, що не втрачають естетичної енергії; ми збережемо на сайті розділ про творчість Віктюка, про його вистави; ми підтримуватимемо пам’ять про режисера, організовуючи ювілейні заходи та лекції. Ми вийшли з ініціативою відкрити на будівлі театру пам’ятну дошку”, – повідомив Богомолов.
Учень Віктюка, актор Дмитро Голубєв, зазначив, що з репертуару до початку осені змінуть з показів виставу “Служниці”, вже прибрали постановки “Останнє кохання Дон Жуана”, “Незрівнянна!”, “Ілюзії кохання”, “Кіт у чоботях” і “Маскарад Маркіза де Сада”.
Виставу “Федра” переробить новий художній керівник, після чого її покажуть в оновленій редакції. Також зняли роботи інших режисерів театру, що працювали з Віктюком: “Венеціанка” Ігоря Неведрова і “Лакейські ігри” Олександра Карпушина.
“Костянтин Богомолов сказав, що переглядатиме інші вистави й ухвалюватиме рішення щодо зняття або повернення до репертуару. Відео, фотографії про Віктюка прибрано із соцмереж театру, заборонені пости про нього, повністю зачищено соцмережі, закрито ютуб-канал. Відбуваються кадрові зміни, звільнення, призначаються нові люди”, – наголосив Голубєв.
Натомість інший учень Віктюка, український режисер Євген Лавренчук в коментарі УП.Культура поділився, що після його смерті у 2020 році помер і його ідейний спадок. Особливо після масованих обстрілів по лікарнях та цивільних об’єктах, Лавренчуку не шкода росіян, які почали бити на сполох після перейменування театру.
“Віктюк помер – і слава Богу, що він це зробив. Це не цинізм, адже в цьому ми сходимося з його родиною. Він тримав в самому серці ворога театр з проукраїнською, навіть русофобською позицією, хоча думали, що він жартує. Але всі, хто з ним працював усе розумів. Він свідомо дистанціювався від росіян”, – додав Лавренчук.
Як розповів режисер, після смерті Віктюка команда пробувала наслідувати режисера, але їм не вдавалося, згодом почалося повномасштабне вторгнення: “Кульмінацією абсурду і карикатури стало те, що з театру зробили військкомат. Замість того, щоб хвилюватися за війну, артисти жалілися на те, що їм не дозволяють проводити вистави як раніше”.
Довідково
Роман Віктюк – режисер, народний артист Росії та України, народився у Львові. Після навчання в Московському інституті театрального мистецтва повернувся до рідного міста й почав працювати в театрі юного глядача, проте згодом був змушений переїхати.
Віктюк працював у Твері, Одесі, Києві, Таллінні, Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві й за своє життя він поставив понад 250 вистав. Багато з них вважалися епатажними, особливо його легендарна постановка “Служниці” за п’єсою абсурдиста Жана Жене.
Віктюк мав проукраїнські погляди: в 2006 році розповів, що в радянський період не ставив вистав, що “обслуговували систему”, підтримував Помаранчеву революцію. У 2014 році закликав жителів Донецької області вимкнути телевізори й прислухатись, що відбувається в реальності. Тим, хто не вважав себе українцями, рекомендував лишити країну в спокої.
Помер Роман Віктюк у 2020 році від інсульту, спричиненого коронавірусом. Прощалися з режисером в Москві, в його ж театрі. Друга частина церемонії прощання відбулась вже в Першому театрі Львова, а поховали його на Личаківському кладовищі поряд з родиною.
Коментарі