Позивач розповів, що під час виконання бойового завдання на фронті у квітні 2022 року отримав поранення при артилерійському та мінометному обстрілах, після цього потрапив у полон. Після звільнення з полону молодший сержант із листопада 2022 року по червень 2023 року проходив лікування в Україні та отримував усі передбачені виплати, зокрема й додаткові 100 тис. грн, повідомляє Zaxid.net.
Із червня по грудень 2023 року позивач проходив лікування та реабілітацію у Франції, де йому, зокрема, ампутували частину ноги. Під час понад 5 місяців лікування за кордоном військова частина не виплачувала сержанту додаткові 100 тис. грн. За підрахунками позивача, він не отримав 561 тис. грн за час лікування.
Представник військової частини не скористався правом подати відзив на позовну заяву. Проте у відповідь на адвокатський запит військова частина повідомляла, що заява про виплату додаткової винагороди не погоджена з начальником медичної служби військової частини «через відсутність рішення військово-лікарської комісії про продовжений та довготривалий термін лікування військовослужбовця».
Цю справу розглянув суддя Олександр Коморний, який дослідив усі матеріали та аргументи. Він встановив, що позивач отримав поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, та перебував на лікуванні, зокрема за кордоном у вказаний у позові період. Після лікування у 2024 році позивачу встановили другу групу інвалідності, як ветерану війни.
«Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні пов’язаному із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 тис. грн винагорода. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (зокрема закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 тис. грн», – вказано в ухвалі суду.
Суддя визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування додаткової винагороди (100 тис. грн) за час лікування позивача у Франції та зобов’язав виплатити гроші за вказаний у позові період (понад 5 місяців).
Рішення суду ще можна оскаржити.
Коментарі