Майже два роки пара день у день разом. Дарина постійно біля чоловіка в реабілітаційному центрі вже більш як рік. А нещодавно молоді люди повінчались у Трускавці, повідомляє “Радіо Свобода”.
Спершу Михайло був піхотинцем, потім мінометником у 93-ій бригаді. Поранення отримав у Бахмуті. 23 березня 2023 року виїхав із побратимами на позицію. Якраз у день народження брата.
«Звичайний день на службі. Хтось на спостережному пункті сидів, хтось вираховував координати. Я був навідником міномета. Почали працювати. І тут почули у небі дрон. А це якраз був пік боїв у Бахмуті, там перебували різні підрозділи. Ще керівництво сказало, що це не може бути ворожий дрон. Він висів просто над нами. А це був таки ворожий. Він просто точнісінько до нас потрапив. Прямо в будинок. Двоє побратимів загинули, один отримав легке поранення. Я не розумів, що зі мною, мене просто затягнули, поклали, і я в такому стані був, то приходив до свідомості, то втрачав. Був поранений у шийний відділ хребта, пройшло по потилиці, перелом потилиці був і в бронежилет залетіли осколки, які його пробили. Бронежилет аж зігнутий», ‒ каже Михайло Гуржій.
Евакуація важкопораненого бійця була складною, тому що на Бахмут залишалась одна дорога, яка постійно обстрілювалась. Треба було пройти міст через річку, який теж перебував під постійним обстрілом. Михайла евакуював, ризикуючи власним життям, побратим. Але йому таки вдалося відправити пораненого воїна у медичний пункт. Цей друг вже пізніше загинув.
У реабілітаційний центр на Львівщині Михайла привезли у положенні лежачи. Він нічого не міг виконувати ані ногами, ані руками, не сидів, не стояв, не міг у руки взяти телефон.
Нині вже самостійно переміщується в кріслі з електроприводом, користується телефоном, працює в комп’ютері, тримає ложку, горнятко ‒ це результат щоденної важкої праці воїна, його дружини і команди фахівців, зокрема фізичних терапевтів.
«Під час занять ми 80% часу працюємо, а 20% відпочиваємо. Михайло відчуває біль, тому що м’язи втомлюються, але за рахунок вправ стають сильнішими. До ходіння ще далеко, тому що все ж таки шийна травма, повне пошкодження спинного мозку, там поки що активних рухів немає. Головне, щоб він жив повним активним соціальним життям. І до цього йдемо. А його вмотивованість дає гарні результати», – розповідає фізичний терапевт реабілітаційного центру «Модричі» Богдан Качмар.
А мотивує воїна до життя і праці його дружина Дарина. Вона повністю себе присвятила Михайлові. Від тієї хвилини, коли на п’ятий день після поранення запропонувала йому в реабілітаційному відділенні одружитись.
Зараз паралізований воїн проходить реабілітацію. Небайдужих просять долучитися до допомоги.
Ціль: 200 тисяч гривень.
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/3c79aEGdS
Номер картки банки:
5375 4112 0621 0820
Коментарі