Максим Козицький про стратегічні пріоритети Львівщини

— Пане Максиме, давайте розпочнемо з питання бронювання. Обласній адміністрації мали оновити критерії критичності для підприємств, які бронюють працівників. Чи змінилися вони на Львівщині та якими вони є зараз?

— Відповідно до нової постанови уряду, всі підприємства, які хочуть мати економічне бронювання, мають здійснити перебронювання працівників, до 1 вересня подати списки і отримати бронювання. На даний момент, до 1 липня, область має переглянути перелік підприємств, які вже заброньовані. Якщо ми говоримо про Львівщину, то це понад 100 тисяч людей і більше 1500 підприємств. З них понад 1200 — це приватні підприємства, які складають левову частку заброньованих.

До 1 липня триває перегляд. Ми розробили та подали на розгляд Кабінету Міністрів України локальні критерії, оскільки державні вже відомі. Як тільки вони будуть затверджені урядом, ми почнемо процес. Скажу, наприклад, що одним із додаткових критеріїв для Львівщини буде рівень зарплати — 35 000 грн. Це буде додатковий критерій до урядових. З 1 липня ми почнемо перебронювання. Ця робота має бути завершена до 1 вересня. Це великий об’єм роботи, адже йдеться про понад 1500 підприємств. Напевно, не всі матимуть можливість перебронюватися, але ми готові до прийняття документів.

— Як зараз на Львівщині реалізується план стійкості і що змінилося після того, як деякі зауваження зробив президент?

— На даний час плани стійкості розроблені всіма громадами. Вони були затверджені або сесіями, або виконкомами міських чи селищних рад. Так само є обласний план стійкості, до якого входять основні об’єкти енергетики, які захищені першим рівнем захисту. Зараз на деяких з них будується другий рівень захисту. На Львівщині є 83 такі об’єкти. До 1 вересня будуть завершені заходи щодо захисту першого рівня. Це об’єкти водо-, тепло- та електропостачання, які є роззосередженими по всій території області.

Якщо ми говоримо про другий рівень захисту, то це переважно підстанції обленерго, велика електрогенерація, а також об’єкти «Львівводоканалу». По всіх об’єктах, крім двох львівських, роботи вже розпочалися. По місту Львову були нетипові рішення, проектанти здійснюють допроектування. Я думаю, до кінця червня роботи почнуться і там.

Щодо громад, то кожна з них має забезпечити можливість роботи об’єктів критичної інфраструктури, а також шкіл, садочків та лікарень. Це зобов’язання місцевих громад — реалізувати ті плани стійкості, які вони самі написали й затвердили. Ми здійснюємо контроль за виконанням, а також допомагаємо, наприклад, генераторами для шкіл та садочків, де їх не вистачає.

Якщо говорити про пікове споживання області взимку, то воно становить близько 1000 МВт. З них на критичну інфраструктуру припадає 120 МВт, тобто 13%. На даний час ми маємо запасну когенерацію потужністю 89 МВт, яка може бути миттєво включена у разі надзвичайних ситуацій. Зараз приватним бізнесом, державними компаніями та комунальними підприємствами ведеться будівництво додаткових когенераційних установок для забезпечення надійного проходження опалювального сезону.

— У Сокільниках біля аеропорту триває дискусія щодо забудови. Яка позиція обласної адміністрації? Як, на вашу думку, взагалі має завершитися ця історія?

— У нас дискусія триває. Ми виступаємо майданчиком, де мали б знайти порозуміння і державне підприємство «Аеропорт «Львів», і Сокільницька селищна рада. Наша позиція дуже чітка: державне підприємство повинне мати можливість не тільки працювати, а й розвиватися. Сокільники мають внести зміни до генерального плану щодо спільного розвитку, що дасть можливість розбудови аеропорту в разі необхідності.

На даний момент іде розрахунок техніко-економічного обґрунтування можливості розвитку аеропорту та визначення шумового навантаження, яке він створює на сусідні території. Коли підрахунки будуть завершені, ТЕО ляже в основу змін до генплану Сокільників. Ми чітко стоїмо на тому, що це стратегічне підприємство для області та для України. Ми модеруємо цю діяльність, збираємо сторони кожні два тижні, щоб дивитися, як іде процес узгодження. Тому чекаємо на наступні кроки як від аеропорту, так і від Сокільників.

—Як просувається проєкт першої університетської лікарні в Україні? На якому він етапі зараз?

— Нещодавно ми мали візит міністра охорони здоров’я, який був присвячений, зокрема, відвідинам університетської клініки медичного університету. Було реконструйовано та оновлено кілька об’єктів. Ми були присутні на відкритті симуляційного центру, який стає основою для сучасного навчання. Також говоримо про розбудову наукового парку та його реєстрацію спільно з Академією наук і приватним бізнесом для впровадження сучасних технологій. Йдеться і про оновлення обладнання: вже відкритий кабінет МРТ, зараз обговорюємо закупівлю ще одного ангіографа, поставку комп’ютерного томографа та сучасного рентген-апарата за кошти державного бюджету.

Розвиваємо університет як центр клінічних та доклінічних досліджень із концентрацією наукового потенціалу. Говоримо про можливість залучення приватного інвестора для будівництва сучасного реабілітаційного центру на базі клініки. Але основна зміна — це можливість для студентів з першого курсу бути присутніми на всіх етапах лікування пацієнта, мати доступ і до хворих, і до симуляційної медицини. Я дуже б хотів, щоб випускники Львівського медуніверситету цінувалися у всьому світі. Щоб диплом нашого закладу був «зеленим світлом» для працевлаштування в найкращі лікарні. Зміна вже відбулася: обласна лікарня стала університетською клінікою, замість відділень створені спеціалізовані клініки. Кожен розуміє свою відповідальність у цьому пілотному проєкті. Думаю, цим шляхом підуть й інші медичні виші.

— Можна назвати Львівщину першопрохідцем у цій сфері?

— В Україні справді так. Такої великої лікарні на базі університету — понад тисячу ліжок у двох кампусах — у країні немає. Це нові підходи, які давно впроваджені у світі, але ми зараз наздоганяємо. Це справді передовий проєкт. Він стане базою і для Центру ядерних досліджень, який ми хочемо створити на базі медичного університету із запровадженням сучасної ПЕТ-КТ діагностики. Це буде величезна допомога онкохворим, які часто не мають можливості отримати таку послугу в Україні. Це передбачає співпрацю Міністерства охорони здоров’я, яке закуповує дороге обладнання, зокрема циклотрон, та взаємодію з «Львівською політехнікою» для навчання фізиків, які обслуговуватимуть таку техніку. Це дуже крутий, інноваційний проєкт.

— Ще один важливий медичний заклад — обласна лікарня ветеранів війни імені Юрія Липи. Яку роль вона зараз відіграє, що там відбувається і якою ви бачите її у майбутньому?

— Коли ми говоримо про госпіталь у Винниках, варто почати з цифр. За останні чотири роки майже мільярд гривень було вкладено в реконструкцію госпіталю — це кошти тільки обласного бюджету. Крім того, ми отримали дороговартісне обладнання від Міністерства охорони здоров’я. На базі госпіталю був розгорнутий Superhumans Center — центр реабілітації та реконструктивної хірургії. Тільки протезувань там здійснюється понад 1500 на рік. Це найбільша клініка з протезування в Україні, яка виконує близько 50% усіх протезувань у країні.

Ми бачимо цей заклад як сучасну обласну лікувальну установу надкластерного типу. Там зосереджена сучасна медична допомога та налагоджена співпраця з приватним інвестором. У складі госпіталю є відділення, яких більше немає в Західній Україні, наприклад, кістково-гнійної хірургії — це справді «топ-рівень». Також на цій базі хочемо відкрити відділення відновлення слуху. Роботи з реконструкції відділення вже розпочалися. Сподіваюся на співфінансування з державного бюджету, про що говорили з міністром, адже близько 90% тих, хто був на фронті, мають ураження слуху. Це величезна проблема. Тому наше завдання — кохлеарна трансплантація та відновлення слуху.

Цього року ми вже відкрили 13 нових операційних. Ставимо собі за завдання отримати ще один комп’ютерний томограф. Також приєднали до госпіталю кардіоцентр. Це дає можливість розвивати кардіодопомогу.

— У Дрогобицькій міській лікарні нещодавно відкрили новий кабінет МРТ. Як ви оцінюєте розвиток медицини за межами обласного центру?

— Хочу відзначити якісну допомогу в цьому районі. Дрогобицьке медичне об’єднання — це кластерна лікарня, де зосереджена високотехнологічна допомога. Нарешті Дрогобич отримав власний МРТ. Вони лікують понад 21 000 пацієнтів на рік, і власний кабінет МРТ суттєво покращить діагностику.

Наше завдання просте, але складне: послуга у Львові та в кожному куточку області має бути однаково якісною і доступною.

— Як в області визначають, які саме дороги ремонтувати?

— На даний момент ми займаємося переважно поточним або експлуатаційним ремонтом, бо коштів на капітальний ремонт немає — триває війна. На сьогодні виділено понад 900 млн грн з обласного бюджету та громад. Це приблизно в п’ять разів менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Ми намагаємося забезпечити доїзд швидких і школярів. Є можливість залучати додаткові 300 млн грн з держбюджету за умови співфінансування громад.

Є також великі проєкти ЄІБ, ЄБРР і Світового банку: траса Рава-Руська — Львів, об’їзна Львова, північна об’їзна, розширення дороги до Шегинь, траса Київ — Чоп, а також дорога з Сихова на об’їзну.

— Щодо програми безкоштовного харчування для школярів: як з нею на Львівщині?

— Це буде виклик. На Львівщині 1063 школи — найбільша мережа в Україні. Завдання тепер розширюється.

Фінансування йде від держави, але його може бути недостатньо, бо потрібні кейтерингові послуги та оновлення харчоблоків. Це амбітний проєкт, але без нього немає майбутнього.

— Зараз на Львівщині відпочивають діти з Сумської та Харківської областей. Як пройшла зустріч?

— 200 дітей уже відпочили у межах «Карпатської зміни». Емоції дітей — найцінніше.

Ми організували для них аквапарк, Карпати, Тустань, театр, футбол з Андрієм Шевченком, концерти та культурну програму. Це досвід, який вони запам’ятають на все життя.

Дитинство має бути про емоції, навіть у складні часи.