Лауреат Шевченківської премії перекладав книги для російського видавництва

Нещодавно комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів.

13.03.2023
Лауреат Шевченківської премії перекладав книги для російського видавництва

Одним з лауреатів визначили літературознавця Михайла Назаренка. Нагороду він отримав за книгу “Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792 – 1883″ у двох частинах (що вже є грубим порушенням Положення про Шевченківську премію, в якому не передбачено відзначення премією упорядників антологій. Подібних прецедентів не було за весь час існування цієї премії.

Назаренко ще у 2021 році долучився до перекладу книг російською та видавав свої твори в росії, повідомляє  “Ґрунт”.

Нагадаємо, що цьогоріч лауреатами Шевченківської премії стали:

  • Калитко Катерина Олександрівна, поетеса – за книгу поезій “Орден мовчальниць”;
  • Компаніченко Тарас Вікторович, Бережнюк Максим Павлович, Данилейко Северин Володимирович, Крисько Ярослав Андрійович, Охрімчук Сергій Михайлович, виконавці гурту “Хорея Козацька” – за аудіоальбом “Пісні Української революції”;
  • Назаренко Михайло Йосипович, літературознавець – за книгу “Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792 – 1883″ у двох частинах;
  • Портніков Віталій Едуардович, журналіст – за публіцистичні статті та виступи останніх років;
  • Цілик Ірина Андріївна, режисерка – за документальний фільм “Земля блакитна, ніби апельсин”.

Михайло Назаренко – літературознавець, критик та письменник. Закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю “російська література”.

У 2002 році захистив кандидатську дисертацію “Міфопоетика Салтикова-Щедріна”. Доцент катедри російської філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Разом із Тетяною Кохановською вів у журналі “Новый мир” колонку “Український вектор” (2011 – 2012), присвячену сучасній українській літературі в історико-культурному контексті.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.