Філіпішина розкритикувала діяльність Лубінця в умовах повномасштабного вторгнення

Аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина піддала критиці діяльність Офісу омбудсмана на його керівника, Кирила Лубінця, в умовах повномасштабного вторгнення агресора.

12.11.2024
Філіпішина розкритикувала діяльність Лубінця в умовах повномасштабного вторгнення
На фото аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина

Активістка з багаторічним досвідом роботи в правозахисній сфері поділилась думкою на своїй Facebook-сторінці.

Основна претензія Філіпішиної – Лубінець та його підлеглі абсолютно не враховують ті виклики, які постають перед державою та суспільством в умовах війни і в своїх діях керуються, в кращому разі, мотивами власного піару.

Головним промахом відомства Омбудсмана Аксана Філіпішина вбачає у намаганні підмінити собою державу. Захист прав та свобод громадян покладається на державу та її органи, саме державні структури мають завдання, повноваження і механізми для їх реалізації та захисту. Омбудсман – це умовний «зовнішній контролер», який має реагувати на порушення – але теж діяти в правовому полі. Натомість Лубінець не наглядає – з початком війни теперішній Омбудсман та його підлеглі намагаються замінити собою державу.

На міжнародній арені – де «посланці» Лубінця поза всіма нормами міжнародного права інспектують місця перебування і утримання українських дітей закордоном від мені України. Сам ж Лубінець в час, коли ворог окуповує нові й нові наші села і щодня збільшує кількість біженців та депортованих, їздить з поїздками по Бразилії, де виступає від імені держави Україна і проводить якісь перемовини з тамтешніми посадовими особами.

Така ж недолуга і, на межі законності, діяльність провадиться Офісом Омбудсмана всередині України – підопічні Лубінця проводять інспекції закладів, які зазвичай закінчуються лише скандалами. Аксана Філіпішина наголосила – вона не відбілює і не захищає установи соцзахисту, але вся діяльність в цій сфері має бути в межах законодавства і з максимальною увагою та думкою про дітей. Натомість нинішня команда Офісу Омбудсмана без рішення суду призначає винних, його представник дає доручення про ліквідацію закладів, публічно реорганізацію установ зі зміною профіля, за їх командою переміщують дітей. На якій підставі? «А якби в дорозі з дітьми щось трапилося? Аварія, наприклад. Хто б відповідав? Омбудсман, чи директор закладу, чи чиновники обладміністрації?» – задає нериторичні питання Філіпішина.

Омбудсман в своїх «висновках» постійно апелює до того, що його інспекції проводяться спільно з «представниками громадськості» – а який механізм їх відбору, який їх фаховий та професійний рівень, хто їм давав допуск до персональних даних дітей, умови проживання й виховання яких вони інспектують? Загалом же, за словами Аксани Філіпішиної, діяльність нинішнього уповноваженого з прав людини більше орієнтована на публічне шеймування тих, хто точно не зможе захисти себе в очах громадськості, ніж на інституційне вирішення проблем: «Чи звернувся омбудсман до суду за оскарженням хоч однієї урядової постанови, наприклад, по дітям, яка спрямована на звуження чи порушення їх прав? А я пам’ятаю часи, коли омбудсмани вносили подання Президенту, Парламенту, вручали адмінпротоколи заступникам міністрів, зверталися до суду з оскарженням дій посадовців і т.д»

Підсумовуючи, Аксана Філіпішина робить висновок – ми маємо справу з кризою інституційної спроможності: «Якщо скандал за скандалом, то щось в діяльності цієї інституції не так. Не здивуюся, якщо наступним кроком буде масове подання позовів до суду про визнання дій омбудсмана незаконними».

Вихід з ситуації правозахисниця вбачає у запровадженні механізмів суспільного контролю над діяльністю Офісу Омбудсмана: «Не може в правовій державі бути так, щоб парламентська інституція намагалася поновити право людини, порушуючи Конституцію, закони та процедури. І чи не варто замислитися над необхідністю запровадження запобіжників від зловживання з боку омбудсмана своїми повноваженнями? Це може бути, наприклад, наглядова рада при парламентському комітеті із залученням громадського сектору чи щось інше. Треба думати, бо за державу образливо».

Нагадаємо, що Львівська ОВА вимагає в Уповноваженого ВРУ з прав людини публічних вибачень за поширення неперевірених даних, адже ОВА спростувала попередню заяву Омбудсмена про порушення у дитячому притулку служби у справах дітей Львівської ОДА, але він продовжує «поширювати маніпулятивні дописи».

 

Коментарі

В Україні оновили санітарні правила для шкіл
18:31
В Україні оновили санітарні правила для шкіл
В умовах воєнного стану укриття стали частиною шкільного життя. Але тепер це не просто місце для тривоги — це комфортний і безпечний простір для навчання, який відповідає чітким санітарним нормам.
ЖК «Містечко Підзамче. Вежа» у Львові: п’яту чергу введено в експлуатацію
14:19
ЖК «Містечко Підзамче. Вежа» у Львові: п’яту чергу введено в експлуатацію
Житловий фонд Львова поповнився ще 62 новими квартирами – п’яту чергу ЖК «Містечко Підзамче. Вежа» офіційно введено в експлуатацію.
Прокуратура розслідує захоплення 3,9 га лісових земель у Брюховичах
09:55
Прокуратура розслідує захоплення 3,9 га лісових земель у Брюховичах
Прокуратура розслідує можливу незаконну реєстрацію земельної ділянки площею 3,9 га у лісовому масиві в Брюховичах. Йдеться про територію в районі вулиць Ряснянської та Незалежності України.
В Україні вступив у дію новий закон про ветеринарну медицину та благополуччя тварин
15:40
В Україні вступив у дію новий закон про ветеринарну медицину та благополуччя тварин
В Україні набрав чинності Закон № 1206-IX «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Документ передбачає системне оновлення правил у сфері здоров’я тварин, формує сучасну модель державного контролю та підвищує стандарти їх благополуччя.