INVEST FORUM: Ринок змінився. Покупець — теж. Про головні тенденції ринку житлової нерухомості

Сьогодні ринок нерухомості України ще не повернувся до довоєнних обсягів, однак він живий, рухається й поступово переходить на іншу модель — більш усвідомлену, якісну та орієнтовану на людину.

02.12.2025
INVEST FORUM: Ринок змінився. Покупець — теж. Про головні тенденції ринку житлової нерухомості

Про це під час INVEST FORUM, присвяченого динаміці житлового сектору у 2025–2026 роках, говорив CEO РІЕЛ Ростислав Мельник.

INVEST FORUM: Ринок змінився. Покупець — теж. Про головні тенденції ринку житлової нерухомості

Дискусія почалася з прямого запитання модератора Дмитра Карпіловського, засновника спільноти інвесторів UkrInvestClub: «Ринок летить уверх чи вниз? На зростанні чи на краю прірви?»

На це прозвучала відповідь: «Маю надію, що ринок зупинився летіти в прірву. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, обсяги нижчі, але тенденції до відновлення вже помітні».

За словами Мельника, більшість девелоперів повернулися до роботи, але темпи зростання сильно відрізняються за регіонами: «Понад 90% забудовників Львова проінформували покупців про переноси термінів здачі — це реальність ринку, який відновлюється й водночас працює під тиском нових викликів. Попри це, будівництво триває. Львів тримає близько 70% довоєнного обсягу, Закарпаття та Франківщина зросли в рази. Київ — обережніший, близько 25–30%, але рух уперед є».

Ключова зміна останніх років — нові критерії вибору житла.

«Людина хоче не просто квадратні метри — вона хоче місце для життя. Інфраструктура, сервіси, можливість жити комфортно всередині простору — це вже не бонус, а базовий запит».

Окрема проблема — не саме зведення будинків, а управління ними після здачі:

«У 90% нових об’єктів люди стикаються не з проблемами будівництва, а з безладом в управлінні будинком і наявною інфраструктурою. Сьогодні мало хто вміє управляти такими об’єктами — якісно, системно, довгостроково, до того ж це питання не вирішено на законодавчому рівні».

Це й формує напрям конкуренції — не за кількістю зданих метрів, а за якістю середовища:

«Будинок без інфраструктури в Києві може існувати — але він конкуруватиме з проєктами за межею міста, де вирішує ціна. Це зовсім інша модель, інший покупець і зовсім інші очікування».

Учасники панелі на Invest Forum окремо наголошували: девелопер має закладати модель управління ще на старті проєкту, а не вигадувати її вже після заселення.

Зі свого боку Віталій Мельник, віцепрезидент UDP, звернув увагу на різницю між столицею та областю. За його словами, у передмісті Києва продажі відчутно активніші, передусім завдяки нижчій вартості квадратного метра:

«Київська область продає більше, ніж Київ. Для ВПО та тих, хто обирає житло прагматично, ціна залишається ключовим фактором. Водночас я переконаний, що саме столиця має найбільший потенціал: тут зосереджено капітал, економіка, можливості. Але ризики сьогодення все ще стримують інвестора від рішучості».

Марк Марченко, CEO SENSAR Development, продовжив тему, навівши ще більш контрастну динаміку угод: «У нас 45 угод в Ужгороді, 15–20 у Києві й лише одна в Запоріжжі. Це питання географії ризику і того, куди природно перетікає попит».

Також він також поділився цікавим інсайтом щодо запитів переселенців. Якщо для покупця з області ціна може бути вирішальною, то для людей, що переїжджають із мегаполісів у маленькі міста, ключову роль відіграє якість середовища та наявність знайомої інфраструктури. Малий комплекс фізично не здатен дати набір сервісів, звичних у Харкові чи Дніпрі — тож компанія понад два роки проєктувала об’єкт, у який вдалося залучити Сільпо, перший на Закарпатті SportLife, McDonald’s, лікарню та школу. За словами Марченка, саме цей підхід спрацював і став магнітом попиту.

Ще одним важливим акцентом дискусії стало питання про те, як змінюється запит покупців. Пріоритети на ринку поступово зміщуються: якщо раніше найпопулярнішими були видові квартири на верхніх поверхах, то зараз усе більше людей обирають житло ближче до землі. Модератор резюмував це простою тезою: «Що сьогодні актуальніше — висотні будівлі чи малоповерхова забудова?»

Відповідь не була однозначною, адже обидва формати мають власну економіку. Малоповерхові проєкти потребують менших інвестицій на старті та швидше вводяться в експлуатацію, тоді як у висотних будинках нижча собівартість квадратного метра. Саме тому РІЕЛ у Києві практикує змішану модель забудови у нових комплексах — від 8 до 25 поверхів, поєднуючи фінансову доцільність із різними сценаріями попиту.

На завершення модератор панелі Дмитро Карпіловський підсумував дискусію коротко, але влучно: «Одну інвестиційну пораду ми точно можемо дати: інвестуйте багато часу у те, щоб розібратися, перш ніж інвестувати багато грошей».

Джерело: Девелопер “РІЕЛ”

Коментарі

Степан Кулиняк: «Єдність — це не лише слова, а готовність брати на себе спільну відповідальність»
10:54
Степан Кулиняк: «Єдність — це не лише слова, а готовність брати на себе спільну відповідальність»
Бюджети органів місцевого самоврядування є складовою бюджетної системи України, а органи місцевого самоврядування - невід’ємною частиною держави Україна. Скільки державних коштів отримує Дрогобицька громада?
Держінспекція. Херсон. Наркопритон. Дрогобицька Солеварня. Що спільного?
11:51
Держінспекція. Херсон. Наркопритон. Дрогобицька Солеварня. Що спільного?
Поки трудовий колектив ТОВ «Дрогобицька солеварня» чекав на реакцію Фонду держмайна, у декларації від 21 серпня 2026 року вже фігурує інше прізвище на місці керівника підприємства.
ЖК Evening у Львові: інвестиція у житло в уже сформованому середовищі
16:15
ЖК Evening у Львові: інвестиція у житло в уже сформованому середовищі
Коли ми створюємо житлові проєкти, для нас важливі не лише квадратні метри.
Працівники Дрогобицької солеварні виступили проти зміни керівництва перед приватизацією
14:00
Працівники Дрогобицької солеварні виступили проти зміни керівництва перед приватизацією
Трудовий колектив ТОВ «Дрогобицька солеварня» звернувся до Фонду державного майна України, Львівської обласної військової адміністрації та Львівської обласної ради із закликом не змінювати керівництво підприємства до завершення процедури приватизації.