Про це інформує Львівська ОВА.

Фонд «Повернись живим» та Львівська обласна військова адміністрація реалізовують проєкт «Машини, які», що створює транспортну екосистему для військових. Мета ініціативи – зібрати 100 мільйонів гривень на пікапи, квадроцикли та інший транспорт, який евакуює поранених, доставляє боєкомплекти та прикриває військових на полі бою.
Станом на листопад 2025 року перші машини вже передали підрозділам, зокрема 20-й окремій бригаді безпілотних систем «К-2». Втім, на фронті важлива не лише кількість техніки, а й те, як саме її застосовують у критичних ситуаціях. Одну з таких історій демонструє головний сержант цієї роти Максим Горбачов.

Максим, позивний «Міксер», родом із Попасної. До війська він вступив ще у 2018 році до 54-ї окремої механізованої бригади. Коли контракт закінчився у 2021-му, повернувся до цивільного життя, але ненадовго. На початку повномасштабного вторгнення Максим провів інструктаж із безпеки для родини та повернувся до свого підрозділу.

«Спершу я був оператором БМП – бойова машина піхоти, потім облаштовував окопи, очолював позицію, пройшов курс бойового медика, й зрештою мене призначили головним сержантом роти.
Якось на Сіверському напрямку ситуація загострилася: позиції роти почали штурмувати, на сусідній ділянці лишилися поранені й загиблі, а FPV-дрони противника контролювали поле бою. По рації пролунало: “один 300-й, два 200-х, ще один 300-й”. Я дивився на це з “Мавіка” й думав: якщо піду пішки, то у мене поцілять, а приповзти напівживим – користі мало. Але щось робити треба. І тут я згадав про квадроцикл», – згадує він.
Максим ризикнув: сів на квадроцикл та прорвався півтора кілометра обстрілюваною дорогою до побратимів. На проміжній точці забрав одного бійця. Домовилися, що той прикриватиме його загороджувальним вогнем. Коли хлопці дісталися позиції, разом зачистили ділянку, евакуювали поранених, вивезли загиблих і передали захопленого російського полоненого. Після цього рота перебудувала оборону, відновила зв’язок і боєздатність.

«Це був ризик, але ризик, який дав людям шанс. І Максим цим шансом скористався. Такі історії народжуються, коли поруч є люди з характером. І коли є транспорт. Мета – 100 мільйонів гривень, аби створити транспортну екосистему для 4 бригад та 2 полків на найважчих напрямках. Йдеться про квадроцикли, пікапи, техніку для евакуації, машини для підвезення боєкомплектів, транспорт, який закриває найризикованіші ділянки.
Перші машини вже передали підрозділам, зокрема і 20 окремій бригаді безпілотних систем «К-2», де нині служить Максим. Але потреби фронту значно більші, а швидкість визначає все. Максим зміг, бо мав на чому. Наші воїни зможуть все – якщо матимуть належну підтримку», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Фронт доводить: швидкість та маневреність техніки — це не просто зручність, а шанс вижити. Саме такі машини вивозять поранених, підвозять боєкомплект й прикривають наших воїнів під вогнем.
Донатьте на збір «Машини, які» за посиланням, аби кожна поїздка на фронті закінчувалася поверненням.

Коментарі