У Молдові підтримали перейменування державної мови на румунську

Під час голосування проєкту, який передбачає відмову від назви “молдовська мова” на користь “румунської”, у парламенті Молдови сталася бійка між депутатами.

02.03.2023
У Молдові підтримали перейменування державної мови на румунську
Скріншот

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив законопроєкт про перейменування молдовської мови та заміну її в усіх офіційних документах на румунську. Про це повідомляє видання Newsmaker.

Документ підтримали 56 депутатів.

Проєкт закону, який передбачає відповідні зміни до Конституції Молдови, розроблений групою депутатів від правлячої партії PAS, яка має більшість у парламенті.

Документ передбачає, що протягом 30 днів від дня набрання чинності законом органи державної влади, які мають компетенцію приймати, затверджувати або видавати нормативні акти, внесуть необхідні зміни.

Крім того, національне свято “Наша мова”, як воно нині називається в постанові парламенту “Про пам’ятні дні, святкові та вихідні дні” та у Трудовому кодексі, має називатися “Румунська мова”.

“Ця законодавча ініціатива є не звичайною ініціативою щодо зміни Конституції, а технічною ініціативою, яка випливає із зобов’язання виконувати та/або виконувати акти Конституційного суду”, – зазначила депутат Вероніка Рошка, яка є одним з авторів законопроєкту.

Як відомо, Декларація про незалежність Молдови від Радянського Союзу, ухвалена у 1991 році, передбачала, що державною мовою в Молдові є румунська.

Проте Конституція Молдови у статті 13 визначає “молдовську мову” як національну мову країни. Конституційний суд Молдови в 2013 році ухвалив, що текст Декларації про незалежність має перевагу над положеннями Конституції.

Більшість лінгвістів не виділяють молдовську як окрему мову, розглядаючи її як молдовський діалект дако-румунської мови, нарівні з іншими регіональними румунськими діалектами: мунтенським, олтенським, трансільванським тощо.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.