Про це пише видання Financial Times із посиланням китайських офіційних осіб та джерела в уряді.
Як пише видання, відправною точкою дипломатичного перезавантаження Китаю є переоцінка переваг його тісних відносин із росією.
У Китаї усвідомлюють ймовірність того, що росії не вдасться виграти війну проти України і вона вийде з конфлікту «другорядною державою», значно ослабленою в економічному та дипломатичному відношенні на світовій арені.
Крім того, незважаючи на всі публічні заяви про двосторонню дружбу, у приватних бесідах деякі китайські офіційні особи висловлюють недовіру до президента рф путіна.
За словами журналістів видання, п’ять високопосадовців у різний час за останні дев’ять місяців заявили їм, що Москва не інформувала Пекін про свій намір розпочати повномасштабне вторгнення в Україну.
Один із чиновників розповів FT, що путін у розмові з Сі Цзіньпінем 4 лютого 2022 року говорив: «росія не виключає вжиття будь-яких можливих заходів у разі виникнення загрози безпеці». Але це було сприйнято китайською стороною як сигнал про можливе обмежене військове втручання, а не повномасштабну війну.
За словами чиновників, свідченням збентеження Китаю є зниження посади заступника міністра закордонних справ, головного експерта з рф Ле Юйчена: його називали одним з основних кандидатів на пост глави МЗС Китаю, але перевели на роботу на два ступені нижче. Як кажуть джерела, Юйчена звинуватили у тому, що Китай не дізнався заздалегідь про вторгнення в Україну.
Росія може розпастись або перетворитися на failed-state до кінця 2033 року, вважають провідні експерти у сфері зовнішньої політики. Причиною можливого розпаду називають революцію, громадянську війну чи політичні чинники.
Китайські дипломати у приватних розмовах також стверджували, що Пекін не знав про намір Москви. Тепер стратегія Китаю спрямована на ослаблення ізоляції країни та запобігання ще більшому зближенню Європи із США.
За словами китайських та європейських чиновників, Пекін хоче переконати європейських колег у тому, що використовуватиме тісні відносини з росією, щоб утримати путіна від застосування ядерної зброї.
Ще один аспект стратегії Пекіна – позиціонування себе не лише як потенційного миротворця, а й як сторону, готову докласти зусиль до повоєнного відновлення України.
Видання вважає, що прагнення Китаю до дипломатичного перезавантаження у відносинах із Європою дає значні результати. Після візиту до Пекіна у листопаді канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Євроради Шарля Мішеля очікуються візити президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні.
Коментарі