Зараз боєць не лише ходить, а й стрибає: історія пацієнта Superhumans Center

Андрій Малашкевич родом з селища Миропіль Житомирської області. Навчався в Одеській військовій академії десантно-штурмових військ. З 2016 року служить у 95 ОДШБр.

14.08.2023
Зараз боєць не лише ходить, а й стрибає: історія пацієнта Superhumans Center

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, 13 березня 2022, – у званні старший лейтенант, командир взводу, – захищаючи Україну від агресії росії на Харківщині, отримав важкі поранення. Тоді окупанти вдарили авіабомбою.

«Коли проходив протезування в Естонії, місцеві психологи перепитували, чи дійсно я був на війні, бо надто вже бадьорий», – розповів Андрій Малашкевич.

Позитивний у спілкуванні – позитивний у житті. Навіть коли на початку важко було довіритися протезу, оптимізму не втрачав, лише продовжував намагатися і шукав тих, хто поставить його на ноги професійно. В Естонії нашому оборонцеві запротезували втрачену ногу, але не менш складний шлях чекав на Андрія попереду – навчитися користуватися новою кінцівкою як рідною.

У цьому йому допомагають на Львівщині. Захисник перебуває у Superhumans Center. Тут разом з реабілітологами вчиться жити на повну зі своїм Genium x3. Зараз він не лише ходить, а й стрибає, навіть на підвищення. Наполегливо тренується щодня та багато усміхається. Каже, має чітку мету: жити повноцінно і далі служити державі. Після реабілітації планує повернутись на Житомирщину, щоб ділитись знаннями й досвідом з побратимами у навчальному центрі десантно-штурмових військ.

«Андрію, Україна вами пишається. Такі люди, як ви, і є Україна! Серед пацієнтів Superhumans Center багато тих, хто отримав протези за кордоном. Однак мати протез і вміти з ним жити – різні речі. У центрі безкоштовно надають весь супровід, щоб воїни та цивільні змогли повноцінно повернути усі втрачені можливості. Дякую команді Superhumans, яка допомагає нашим сильним суперлюдям ставати максимально незалежними!», – наголосив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Якщо ви знаєте людей, які постраждали через війну і потребують протезування чи реконструктивної хірургії, заповнюйте анкету за посиланням.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.