З досвіду дружини військового

За майже три роки повномасштабної дещо розумію і тим ділюся. Можливо, комусь знадобиться.

28.11.2024
З досвіду дружини військового

Отже. Коли ваш син/чоловік опиняється на фронті.

Мої +

Одразу собі знайдіть якесь хобі. Щось таке, чим ви раніше не займалися. Те хобі частково рятуватиме вас. Будьте готові до ізоляції.

Чому?

Ви по – іншому дивитиметесь на світ. І на вас дивитимуться по – іншому. Особливо, коли у вашому місті/селі воює купка чоловіків. Більшість не сприймає інакшости. А ви одразу станете НЕ такою зручною. Бо. Говоритимете про те, що вас болить. Від когось ви підете самі: не зможете дивитися і слухати.

Але.

Більшість від вас сама відвалиться. Бо не стягне бути поруч. Не думайте «Чому?»

Багато працюйте.

Це поглинатиме ваш час і не даватиме можливости гризти себе.

Будьте відвертими.

Вас чіпатимуть мерзенностями на кшталт «він заробляє гроші», «не прикривайся своїм чоловіком», «по тобі не видно, що ти дружина військового» тощо. Не бавтесь у толерантність — говоріть те, що думаєте.

Бо.

Вони вже знецінили вас і вашого сина/чоловіка в очі й поза очі. Вони вже думають про вас погано. То навіщо перейматися?

Подбайте про сон.

Пийте магній, ромашковий чай, гуляйте ввечері, не беріть у ліжко телефон. Ви нічого не зміните. А вам потрібні сили.

Найважче.

Підготуйте себе (наскільки дозволить ваша психіка) до можливого каліцтва або щита. Не слухайте хироборин про «тре вірити в краще». Не впадайте у відчай, але й не живіть порожніми афірмаціями. Бо. Реальність може бути всілякою.

Продумайте варіант життя без нього. Поплачте. А тоді заспокойтесь і робіть те, що маєте.

Пам‘ятайте.

Ваш ресурс — це його ресурс. Ваше здоров‘я — то його здоров‘я.  Тому. Відпочивайте, їдьте у тур, шопінгуйте… робіть те, що дасть вам бодай дріб радости.

Якщо хочете самоти, то зачиніться від світу. Але. Встановіть термін. Наприклад, не більше місяця. Обмежте донати. Вам будуть потрібні кошти опісля. З багатьох причин. Передусім для реабілітацій. Потім ви не отримуватиме нічого, крім йойкання і співчуття. Тому. Донати — це для тих, хто вдома, чиї сини та чоловіки вдома.

Шукайте спільноти дружин/матерів військових. Вам буде легше з розуміння, що ви не сама.

Пам‘ятайте, що ваша мета —ВИЖИТИ. Вам обом! Робіть тільки те, що веде вас до тієї мети! Усе решта — щигля ламаного не варте!

P. S. Пишайтесь НИМ! І СОБОЮ!

Олена Михайлишин

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.