Про усе це розповіла директорка Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти Леся Вовк в ефірі програми Олега Радика «Go про» на ТРК Перший Західний.
А також про студентів, які можуть навчатися та працювати, та обладнання майбутнього – сучасний симуляційний центр MedLeV – читайте у матеріалі.
Пані Лесю, розкажіть, в чому унікальність вашого коледжу?
Напевно, ця назва «післядипломна освіта» багатьох збиває з пантелику. Наш коледж є одним з найбільших закладів післядипломної освіти в Україні, де на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення підвищують свій фаховий рівень сестри медичні та медбрати різних спеціальностей, фельдшери, акушерки, фармацевти не тільки з Львівщини, але й інших областей України.
Зокрема, у 2024 році на відділенні післядипломної освіти на циклах спеціалізації і тематичного удосконалення в нас навчалися більш як 7 тисяч медичних фахівців. Це акушерки, медичні сестри, парамедики, фельдшери, лаборанти, асистенти фармацевтів тощо. Якщо порівнювати з минулими роками, то помітний ріст, бо до того зазвичай щороку навчання проходили 5 тис. людей. Але ми бачили, що є необхідність у безперервному професійному розвитку і збільшили нашу ліцензію з 5 до 7 тис. осіб.
Повернімося до «післядипломної освіти» – ця назва не зовсім відповідає суті?
Так, тому що коледж працює не лише в галузі післядипломної освіти, а й займається підготовкою майбутніх фахівців, а саме сестер медичних та фармацевтів. Вступити до нас можливо на базі 11 класу. А наша особливість у тому, що у нас вечірня форма навчання. Це означає, що студенти можуть паралельно працювати і навчатися, бо заняття розпочинаються з 16-ї години.
Поясніть детальніше, хто саме до вас приходить на навчання і чому?
Якщо ми говоримо про післядипломну освіту, то це медичні фахівці – медсестри, акушерки, фельдшери і т.д. Скажімо, людина закінчила Сестринську справу і працює у закладі охорони здоров’я. Але є потреба, щоб вона була операційною медсестрою. І заклад охорони здоров’я дає нам заявку, що потрібно підготувати таку медсестру на спеціалізації операційна медична сестра. Тобто довчити певний напрямок. Такий цикл спеціалізації триває орієнтовано від 1,5 до 3 місяців. Окрім того, ще є різні цикли тематичного удосконалення. Це тижневі або двотижневі навчання.
Наприклад, був такий запит навчити медичну сестру робити ЕКГ, коли немає кінцівок. Або як поміряти тиск. Медична сестра в коледжі цього не вчилася. Тобто ми стараємося реагувати на виклики і йти в ногу з часом.
Бо ж якщо ми не робимо, наприклад, серцево-легеневу реанімацію кожен день, ми можемо забувати, правда? І тоді медсестри приходять до нас на ці короткі цикли, щоб відпрацювати оці практичні навички.
А хто за це платить?
Для міста Львова і Львівської області ми маємо регіональне замовлення і, звичайно, платить адміністрація. Ми підпорядковані департаменту охорони здоров’я ЛОДА. Якщо є приватні звернення, це стосується і медичних фахівців з інших областей, це вже йде на контрактній основі.
Зрозуміло. А скільки студентів у вас зараз навчається?
Понад 300 студентів. Ми маємо регіональне замовлення, це 50 місць. Також можливий вступ на контрактній основі. Рік навчання коштує 24 тис. гривень.
Скільки триває навчання?
Медичні сестри вчаться 3 роки і 5 місяців, і асистенти фармацевтів – 2 роки і 5 місяців.
Хто саме може вступити?
Вступають ті, хто або закінчив школу, власне, на базі повної загальної середньої освіти (11 класів), або ті, хто хоче змінити фах. Наприклад, жінка працює санітаркою в лікарні або молодшою медичною сестрою по догляду за хворими. Відразу після школи вона не мала змоги вступити до коледжу. А зараз така можливість з’явилася, тож вона може і навчатися, і в той же час працювати, оскільки, як я вже згадувала, навчання у нас починається з 16-ї години. До слова, вечірня форма навчання у нас з 1991 року. І за всі роки ми повністю виконували регіональне замовлення і на контрактну форму навчання також набирали багато студентів.
Ви відкрили сучасний симуляційний центр MedLeV. Розкажіть більше, що таке симуляція в медицині?
Напевно, нам є чим хвалитися, тому що колись це була мрія, яку ми перетворили у дію, а зараз це наша реальність. Найперше хочу сказати, що за усім цим стоять люди – це наш колектив. Це творчі, ініціативні люди, які не бояться змінюватися, не бояться навчатися. Здається, що просто бути викладачем в медичному коледжі. Ні. Наші викладачі мають бути і практиками, тому що без практики ми не можемо, це не просто суха наука. Але разом з тим вони мають вміти подати цей матеріал сучасно, впроваджувати щось нове у навчальний процес. І вони, попри все, дуже багато вчаться.
Власне, вчора був місяць, як ми відкрили найсучасніший симуляційний центр в Україні, де студенти та практикуючі медсестри можуть відпрацьовувати навички в умовах, максимально наближених до реальності. Це простір для навчання та відпрацювання клінічних сценаріїв, що відповідає стандартам симуляційних центрів європейських країн. Центр обладнаний інноваційними манекенами, які повторюють анатомію та фізіологію реального пацієнта.
Симуляція в медицини – це такий активний метод навчання, коли ми можемо змоделювати реальну ситуацію, яка трапляється у житті, і відпрацювати різні сценарії, без шкоди для пацієнта.
У чому переваги симуляційного навчання? Перш за все, ми можемо відпрацювати якісь навички багато разів. Ми не боїмося помилки, якщо є якась помилка, ми можемо її виправити. Найважливіше, то це є повний захист пацієнта. Це повна свобода від хвилювання за життя і здоров’я пацієнта. Ми не нашкодимо пацієнту, бо є високотехнологічний манекен і нашкодити йому не можливо. Також в симуляційному центрі ми вчимо, як спілкуватися в команді, як працює міждисциплінарна команда, відповідно поліпшуються комунікативні навички кожного з членів команди. Окрім того, студенти вчаться без стресу реагувати на нестандартні ситуації.
Опишіть якийсь приблизний сценарій.
Дивіться, у нас є різні лабораторії – лабораторія акушерського моделювання, сестринського моделювання, лабораторія інтенсивної терапії. Візьмемо, до прикладу, лабораторію інтенсивної терапії. Це повністю укомплектована реанімаційна палата (палата інтенсивної терапії). Окрім манекенів і тренажерів, тут є сучасне обладнання, таке, яке є у закладах охорони здоров’я. Є датчики, манекен, який співпрацює. Центр облаштований аудіо- та відеосистемою. Відповідно під час відпрацювання симуляційного сценарію викладачі перебувають в іншій кімнаті, вона називається оглядова, і вони бачать, як проходить процес, як працюють студенти, чують, як вони між собою спілкуються, чи правильно дають команди. Студенти мають зорганізуватися у команду, обрати лідера, розподілити обов’язки. І викладач бачить – правильно вони це роблять чи ні. Більше того, це все можна зафіксувати, записати, і потім, коли викладач проводить дебрифінг, він розбирає цей сценарій похвилинно. І тоді можна оцінити – що пройшло добре, що можна було змінити, що зробили неправильно. Сценарій можна повторити кілька разів, щоб закріпити навичку.
Буває, що манекен помирає?
Так, буває. Але краще щоб помер манекен, ніж померла би людина. Більше того, ми можемо програмувати манекен. І що би ви не робили, він все одно може померти. Тобто створюються такі жорсткі умови. Ніби студенти все роблять правильно, але щось не виходить. Також ми можемо, наприклад, створити сценарій, що манекену краще, і команда, яка працює, проводить реанімаційні заходи, бачить, що манекен ніби оживає, він починає кашляти, дихати, і вони розслабляються. А викладач в цей момент може змінити сценарій, і команда має бути готова до таких реалій, що може вилізти ще якась проблема. Тому це «не відреанімували і пішли», а студенти мають далі стежити за станом свого пацієнта, у нашому випадку манекена.
Ви бачите за цим майбутнє?
Це майбутнє, безумовно.
Дорого це майбутнє коштує?
Дорого. Але воно дає свої результати. Скажімо, в нас є манекен Люсіна, на якому ми можемо відпрацьовувати реалістичні та багатофункціональні сценарії пологів. Наприклад, коли Люсіна народжує, дитинка плаче. Ми можемо відтворити сценарій, що, наприклад, почалася кровотеча. І, власне, тут ми бачимо, як працює ця мультидисциплінарна команда. Тому що біля таких манекенів може працювати і лікар, і акушерка.
Наскільки це приближене до реальності?
Наприклад, є манекени, які коли їх ображають, можуть скривитися і плакати. Наші манекени кашляють, діти кричать при народженні.
Розумію, що у вас реально є чому навчитися, не просто отримати диплом.
У нас можна отримати якісні знання, тому що без якісних знань не буде якісної медичної допомоги.
Наші викладачі роблять все для того, щоб студенти прийшли і чогось навчилися. Для того, щоб працювати в такому симуляційному центрі, команда наших викладачів неодноразово вчилася в Польщі, зокрема в Ряшеві та Любліні. Я вчилася в Німеччині, Швеції, в Сполучених Штатах Америки. Ми постійно вчимося, відвідуємо різні тренінги, семінари, конференції, запозичуємо закордонний досвід, бо інакше просто не вміємо.
Дякую за розмову.
Коментарі