Навпаки, віє злом.
Є обряди незрозумілою мовою, постійна брехня, багато розкошів, виконання головних завдань з капітуляції країни, є натовпи біснуватих, а от Бога не має…
Але допис не про це.
Допис про ще одну складову діяльності цієї контрольованої Кремлем тоталітарної секти.
Це тотальне знищення і перепрограмування людської особисті на антиукраїнський лад.
Це зухвалі й сатанинські методики маніпулювання свідомістю вірян.
Знищення особистостей і створення «аватарів».
Повірте нині неканонічна точно нехристиянська (від якої більше відганяє старозавітним язичництвом) секта є не менш небезпечною, ніж сумнозвісна Марія Деві Христос і її адепти.
Ось лише декілька прикладів такої перепрошивки з життя.
Був у мене сусід на рік молодший Коля Ляховець.
З дуже набожної родини.
Тато був вояком УПА, який після відбуття покарання вернувся й обзавівся сімома дітьми.
Родина патріотична побожна воцерковлена.
Але після смерті упівця батька «вихованням» зайнявся батюшка Студенецької церкви, звісно РПЦ інших в Союзі не було.
Батюшка, до речі, і далі пастерствує.
І от Коля виріс, прислужував в церкві, дякував, їздив часто до Почаєва…
А з початку російсько-української війни поїхав на Донбас воювати проти України.
Його сестра, коли побачила мене як приїжджав до мами, запитала чи заходив я до церкви католиків, почувши ствердну відповідь, швидко перейшла дорогу, перехрестилася і назавжди перестала вітатися.
Чи інший сусід Коля Данилевич теж на рік молодший.
З нормальної української родини.
Троє братів. Один військовий. Був у полоні.
А Коля. Почаїв. Москва. Відрядження у Європу.
І ось один з головних резидентів РПЦ ФСБ в Україні.
Хитрий. Цинічний. Нахабний.
З манією що фсбешний погон дарує безсмертя їздить і очолює банди погромників українських вірян.
А була ж нормальна ніби дитина.
Чи особливо болючий родинний приклад.
У моєму родинному селі Миньківці на березі річки Ікви під Божою горою і поблизу джерела святої Анни є старенька церква збудована звісно не Путіним і росіянами, але монопольна належить Путіну.
Коли мій брат захотів, щоб служба відбувалася почергова, то моя далека родичка очолила боротьбу за путінську монополію.
А коли я у 2014 їй задзвонив і попробував всоромити, війна ж на дворі, вона подала на мене заяву, що ніби погрожував їй вбивством.
І таких історій безліч. Зруйновані сімʼї, скалічені долі, блокпости Росії в глибокому тилу.
Це не можна пускати на самотьок.
Воно саме не розсосеться.
Даймо хоча б можливість людям ходити до християнської церкви, а не до путінського капища…
Врятуймо їхні пропащі душі…
Юрій Сиротюк
Коментарі