Пан Богдан живе у Дублянах, а народився у селі Мацьковичі, що неподалік Перемишля. Через операцію «Вісла» разом з батьками покинув рідні землі. Тоді йому було лише три тижні, проте запевняє, що своє коріння добре памʼятає, повідомляє пресслужба Львівської ОВА.
Понад пів століття свого життя чоловік присвятив створенню мацьковицьких обʼємних сферичних різдвяних звізд, які стали елементом нематеріальної культурної спадщини України.
«Селу Мацьковичі був притаманний такий звичай: виготовити звізду, відколядувати, то своєрідний фестиваль відбувався, далі приходили під церкву на Івана Предтечі і в кінці коляди розбивали звізду, щоб дух її розходився по селу. Для неодружених людей, які вхопили ріжок чи іншу деталь, це означало заміжжя найближчим часом. А ще розбивали звізду для того, щоб навчати інших її майструвати і передавати традиції з покоління в покоління. А зараз роблять звізду на 50 років і раз чи два ходять з нею колядувати», – розповів пан Богдан.
Звізди Богдана Новака є у багатьох країнах світу. Цьогоріч його роботи замовляли у Норвегію, Португалію, а також Німеччину на фестиваль українського сучасного мистецтва «Nebenan. Поруч» в Дрездені. Богдан створив звізду, яка стала основою для художнього проєкту Ольги Філончук «Belonging| Приналежність». Оглянути презентацію можна за посиланням.
Звеселяють звізди Богдана Новака і військових на фронті.
«Чого в нас не прижилася москальська зірка? Тому що вона – нерухома, мертва. Наша звізда відрізняється сферичністю, овальністю і рухомістю. Вона – жива», – наголосив звіздар зі стажем.
Чоловік прагне, щоб на офіційному рівні його визнавали як майстра народної творчості за напрямом звіздарство та калаткарство.
Пана Богдана часто запрошують на майстер-класи, щоб продемонструвати процес створення різдвяного символу. Зі слів майстра, щоб виготовити звізду потрібне бажання, терпіння і математичні знання.
Спільно зі своїм учнем Павлом Шитіковим, цьогоріч до Різдва вперше змайстрував не деревʼяну, а металеву звізду, яка стане вуличною окрасою будинку.
Першу звізду села Мацьковичі у Дублянах виготовили переселенці з Надсяння під керівництвом столяра Ілька Пися в 1948 році. Коли майстрували, то приповідали:
«Тешут, тешут патички до різдвяної звізди
Цвяшки, бляшки і решета,
колядуймо хлопці і дівчата на різдвяні свята!»
29 грудня о 17:30 год в приміщенні Наукової бібліотеки НУ «Львівська Політехніка» (вул. Професорська, 1) відбудеться презентація об’ємної сферичної різдвяної звізди с. Мацьковичі, як елемента нематеріальної культурної спадщини України.
На зустріч завітають звіздарі Львівщини, учасники щорічної ходи звіздарів в рамках фестивалю «Спалах різдвяної звізди» у Львові. Майстри звізд поділяться таємницями як виготовити різдвяну зірку для колядування родини. Вхід на подію вільний.
Коментарі