В Україні поховали єврея-воїна ЗСУ, тіло якого шукали майже рік

Напередодні Дня пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю на Харківському єврейському кладовищі проводили в останню путь воїна ЗСУ, єврея з незвичайним ім’ям Алі Шабай.

27.04.2023
В Україні поховали єврея-воїна ЗСУ, тіло якого шукали майже рік

Як повідомила “Вістям” дружина головного рабина Харкова Міріам Москович, син Алі передав останнє прохання батька: якщо трапиться непоправне, бути похованим згідно з єврейською традицією. Подробиці стали відомі у вівторок, 25 квітня.

За інформацією від сім’ї загиблого, Алі загинув ще 10 місяців тому. Його похорону передували довгі пошуки. Тіло виявили в братській могилі в населеному пункті Тернова Вовчанського району Харківської області. 

“Довгі пошуки тіла солдата – частина діяльності рабина Моше Московича. На відміну від інших, рабин не покинув місто, попри важкі бомбардування. Разом із десятками посланців єврейського руху ХАБАД він продовжує служити своїм громадам, не полишаючи міст під час важкої війни”, – повідомили “Вістям” у JRNU – Центрі порятунку ХАБАД-Україна.

45-річний Алі Шабай був людиною незвичайної долі. Його мати Маргарита Ісааківна Рубенчик вийшла заміж за студента Харківського медичного інституту з Танзанії. І з самого моменту народження хлопчика рідні боролися за його життя.

“Наші мами були рідними сестрами, Алішка був мені двоюрідним братом. Але один для одного ми були як рідні брати”, – розповів “Вістям” житель Реховота Ігор Салтиков. 

“Алішка народився шестимісячним, важив менше кілограма. Його назвали на честь батька – Алі Алієвичем. Від самого його народження ми дуже переживали за нього. Незадовго до війни Алі відчув себе євреєм, став удома вивчати Тору. Ми з ним регулярно зідзвонювалися, він пішов на фронт добровольцем. І хоча він намагався приховати від мене, що перебуває на фронті, я відчув, що він в армії. 

Його батько був громадянином Танзанії, навчався в Харківському медінституті. Після повернення на батьківщину він став дуже відомим лікарем, працював особистим лікарем президента Танзанії. Років 5 тому його мама, а для мене – тітка Рита, – померла. Дізнавшись про це, невдовзі помер і батько. Вони дуже любили одне одного. 

Батько Алі не був віруючим, його дід приїхав до Танзанії з Індії. Ми доклали чимало зусиль, щоб знайти його. 

Я розмовляв зі свідком того бою, в якому загинув Алі. Під час відступу він не встиг перебігти вулицю і був застрелений з російського кулемета. Хлопчина з того бою розповів мені, що потім вони відправили дрон, щоб знайти Алі, але його тіла не було на тому місці, де він упав. Тому жевріла надія, що він уцілів і, можливо, в полоні. Але, на жаль, експертиза ДНК за участю його сина підтвердила найстрашніше”, – розповів “Вістям” Ігор Салтиков.

Коментарі

10:54
Скандальна фірма збудує автобусне депо на Сихові за 3,9 млн євро
У Львові стартує будівництво нового автобусного депо на вулиці Вернадського. Підрядником стала компанія ТОВ «Вельт Капітал», яка вже отримала у Львові грантові кошти на розбудову лікарні та неодноразово фігурувала у журналістських розслідуваннях щодо завищення цін на матеріали та відсутності власної техніки.
15:30
Боєць “Любомль”: “На війні головне зробити перший крок!”
Солдат із 156 ОМБр із позивним “Любомль” не приховує своїх імені та прізвища. Бо переконаний, що люди повинні знати: не ховаючись за чужими спинами, він обороняє Україну на одній із найгарячіших ділянок фронту! І, виконуючи бойове завдання на позиції, він із побратимами тримав оборону 145 діб поспіль! При цьому допомогли знищити чимало ворожих цілей і навіть взяли в полон російського штурмовика.
10:32
120 біженців — заручники системного знищення ДП “Львіввугілля” (відео)
120 вимушених переселенців, серед яких 20 дітей, опинилися заручниками цілеспрямованого руйнування ДП "Львіввугілля". Їх відрізають від електропостачання в оздоровчо-лікувальному комплексі "Ровесник", де ці родини знайшли притулок з початку повномасштабної війни.
15:53
INVEST FORUM: Ринок змінився. Покупець — теж. Про головні тенденції ринку житлової нерухомості
Сьогодні ринок нерухомості України ще не повернувся до довоєнних обсягів, однак він живий, рухається й поступово переходить на іншу модель — більш усвідомлену, якісну та орієнтовану на людину.