В Україні нема суспільного запиту на зміну влади, – Дмитро Посипанко

Чи потрібно проводити вибори в Україні під час війни, та чи є конфлікт між Залужним та Зеленським? Про це в проєкті #ВідвертаРозмова_з львівським політичним оглядачем Дмитром Посипанком.

22.11.2023
В Україні нема суспільного запиту на зміну влади, – Дмитро Посипанко
Дмитро Посипанко

Звідки взагалі виникла тема про вибори під час війни?

Цю думку запустили через телеграм-канали, які зараз стали занадто впливовими і доволі часто формують політичний порядок денний.

А хто запустив – Офіс Президента чи хтось інший? Я думаю, що це з Офісу Президента “ноги ростуть”. По-перше, так вони вивчали можливість проведення виборів. А по-друге, Офіс Президента постійно проводить заміри щодо популярності та вивчає настрої людей.

Свого роду провели соціологічне дослідження?

Так. Щоб зрозуміти, як суспільство зреагує, наскільки воно це сприйме. А коли зрозуміли, що сприйняття негативне, тоді вийшов президент і сказав, що виборів не буде.

Хоча, я думаю, від цієї ідеї ще не відмовилися остаточно. Мені здається, це питання просто зависло. І я не виключаю, що поїздка Єрмака в Сполучені Штати може кардинально змінити ситуацію. Тут дуже багато складових, насправді.

А з іншого боку, чому так рано було запущена ця мулька? Щоб засвітилися всі, хто тільки міг подумати про участь у виборах, щоб зрозуміти, з ким потім боротися і як.

Це правда, що на регіональних рівнях дійсно серйозно сприйняли історію про можливі вибори та почали відновлювати штаби, налагоджувати внутрішньопартійну роботу?

З того, що я спостерігаю, багато партій почали це робити. І найцікавіше те, що найактивніше це почали робити ті партії, які кричать, що не можна проводити вибори під час війни. Але вони перші зарухалися у напрямку формування якихось списків, відновлення штабів і так далі.

На зовні було цікаво спостерігати, як фактично дві політичні сили обговорювали, як не проводити вибори: “Європейська солідарність” представники якої заявляли, що “в жодному разі не можна проводити вибори під час війни” та Офіс Президента, який заявляв, що не планується ніяких виборів. Це була така гра з обидвох сторін?

Мені видається, що так. Одні зі свого боку міряють, вивчають конкуренцію, а інші зі свого боку вивчають таким чином свою впливовість та впізнаваність, яка ще залишилась на сьогодні. Вивчають чи зможуть за потреби мобілізувати людей. І чи взагалі можуть ще політично на щось впливати та претендувати на якісь місця надалі.

Знову ж таки, якщо подивитись на доступні соціологічні опитування, то майже у всіх, скажімо так, досвідчених політичних проєктів, рейтинг на межі 5%. Тобто немає гарантії, що там гіпотетична Європейська солідарність пройде в наступну Верховну Раду, немає гарантії, що Батьківщина пройде й інші теж …

Всіх крім однієї сили, я тепер розумію?

Маєш на увазі “Слугу народу”? Так. Але знову ж таки – це теж вже достатньо збитий проєкт.

Ні для кого не секрет, що під президента України Володимира Зеленського готується новий політичний проєкт, який буде частково складатися з волонтерів, частково з військових. Але це буде окремий проєкт рівновіддалений від “Слуги народу” і інших сил.

То кому можуть бути вигідні вибори в час війни?

Давай будемо говорити відверто – вибори вигідні всім політикам, бо вони всі на виборах заробляють.

Ну хтось таки витрачає.

Так, витрачає. Але з розрахунку потім отримати якийсь свій зиск потрапивши у владу.

Насправді всі політики хочуть виборів, бо вони цим живуть. Це їхній адреналін, від якого їм важко відмовитись. Вони кайфують від того, що треба ходити, щось “рішати”, з бізнесменами говорити – домовлятись, переконувати, щоб ті гроші давали. Коли їм гроші дають – вони щасливі, вважають себе важливими та потрібними. От і все. Тому насправді вибори вигідні політикам всіх рівнів.

Якби ще сказали, що в нас пройдуть одночасно вибори всіх рівнів, всі б взагалі були безмежно щасливі.

Але я зараз конкретно говорю про політикум і про тих людей, які там працюють – про людей, які на тому заробляють. А от чи виграє від того саме суспільство, сама Україна? Ну, тут вже велике питання.

А на твою думку, є зараз суспільний запит на вибори?

Думаю, що ні. Поки в Україні триває війна, думаю, що українцям це не цікаво. Перше, що цікавить людей – це коли в Україні буде перемога. А те, хто в нас зараз президент чи хто в нас у Верховній Раді сидить ….

Даю гарантію, що у нас будь-який пересічний українець не назве навіть 20 народних депутатів по прізвищах. Це здебільшого невідомі люди, які просто тиснуть кнопки. І до такої ситуації спричинили вибори 2019 року. Але люди не готові зараз щось міняти, бо вони й так не знають, хто там керує.

Всі здебільшого знають, що є президент Володимир Зеленський і є його владна вертикаль. І зараз він за все відповідальний. Чи хочуть щось зараз міняти? Я не впевнений. Я не вірю в це. Можливо, якби була альтернатива. А хтось запропонував альтернативу? Може хтось бачить якусь альтернативу?

Притула?

А я не впевнений, що Притула хоче балотуватися в президенти. Чому всі вирішили, що Притула хоче бути президентом? У Верховну Раду – так, але в президенти…

Залужний? Цю кандидатуру теж обговорювали. Звідки взялась ця кандидатура?

Вона взялася від однієї політичної сили. Це тільки Євросолідарність називає його і використовує його прізвище. Сам Залужний жодного разу не говорив, що він хоче балотуватися в президенти. Він взагалі ніколи ніяких політичних амбіцій не висловлював.

Тоді це виглядає, як спроба створити політичне протистояння Залужний – Зеленський?

Так. І ця гра до сьогодні триває. У нас кожен тиждень з’являється інформація про те, що звільняють якщо не Залужного, то когось з підлеглих Залужного, та про конфлікти Зеленського і Залужного.

Валерій Залужний взагалі дуже рідко комунікує. А коли він це робить, то не на українську аудиторію, а на закордонну. Для чого він це робить? На мою думку, він робить це саме задля перемоги. І всі його меседжі мають чіткий розрахунок саме на ту – закордонну аудиторію.

Тобто вся його комунікація не розрахована на гіпотетичного виборця в Україні.

Взагалі. Те, що він говорить – це не для нашої аудиторії. І якщо він “згущує фарби” говорячи про війну і про невдалий контрнаступ, то він знає, для чого він це говорить.
І я впевнений в тому, що він дуже багато речей погоджує із Верховним Головнокомандувачем.

А те, що там говорять і розганяють інші …. У нас вся політика живе на тому, що мусять бути якісь скандали. А якщо їх нема, то їх треба придумати. А якщо ти щось придумав і тисячу разів про це повторив, значить, воно перетворюється в правду. Але чи це дійсно правда – інше питання.

Ти не віриш в конфлікт між Залужним і Зеленським?

Ні, не вірю.

Ок. Повернімось до виборів. Були намагання подати необхідність виборів, як вимогу наших міжнародних партнерів.

У нас все може бути насправді. Але я знову ж таки сумніваюся, що наші закордонні партнери про це відверто говорять. Отак приходять на перемовини з Зеленським і говорять: “Ти мусиш провести вибори”.

Мені вдається, що з 24-го лютого Україна реально стала суб’єктом міжнародної політики. Перетворилася з об’єкта на суб’єкт. Так, ми в дуже багатьох випадках від когось і від чогось залежимо, особливо від міжнародного фінансування. Але мені видається, що зараз в Зеленського настільки високий рівень впливовості й популярності у світі, що ніхто собі не може дозволити приїхати й сказати: “Проводь вибори”. Вони можуть йому натякати на щось і висловлювати свої думки чи побажання, але не вимагати.

Наразі я особисто бачу, що вибори в Україні можуть бути вигідні лише Росії.

Росії найбільш вигідні наші вибори. В першу чергу, тому що, Володимир Зеленський видав прямий указ, про те, що не буде жодних перемовин з путіним до того, поки росія не відведе війська. Тому вони й гнуть цю лінію.

А коли наші політики це підхоплюють, то тут питання до наших політиків: а для чого вони це роблять?

А питання легітимності влади без виборів?

Так. Багато хто може спекулювати на тому. Маніпуляцій на тому буде дуже багато. З одного боку будуть говорити, що влада без виборів стала нелегітимною, а з іншого можуть говорити, що влада стала нелегітимною, бо провела вибори в час війни.

Думаю, що найбільш стримувальним фактором є те, що ніхто не розуміє, як це можна фізично провести. Коли хтось наводить приклад Ізраїля чи ще якихось країн, які перманентно перебувають у стані війни, то завжди є одне пояснення – подивіться на розміри України та на розміри Ізраїлю. Ось і все. Як організувати вибори в Україні, де фронт півтори тисячі кілометрів? Це, напевно, ніхто не знає.

Голосування в Дії?

Я думаю, що такий варіант готується. Це просто ніхто не озвучує.

Тут може бути нюанс, що голосування в Дії може порушувати таємницю голосування, чи мати вплив третіх осіб під час твого волевиявлення. Бо ніхто не буде знати, в яких умовах ти голосуєш, чи хто біля тебе сидить. Але нехай всі подивляться, як в якихось там глухих селах чи на спецдільницях голосують. Про це ніхто просто не говорить.

А фальсифікації завжди були і їх не можуть позбутись і в найрозвинутіших країнах.

Тож, чи будуть вибори наступного року?

Я думаю, що питання зовсім не закрите. Ставлю 80 на 20, що будуть. Але я дуже хочу, щоб до цього часу ще й була перемога. Тоді можна і вибори провести – суцільні та одномоментні. Повне перезавантаження влади.

Розмовляв Андрій Маринюк

Джерело: Гал-Інфо

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.