Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводили 7-13 вересня, передає “Громадське”.
Дослідження проводили за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса, яку адаптувала українська соціологиня Наталія Паніна.
Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мали відповісти, наскільки близькі стосунки готові мати з представниками кожної групи — це називається соціальною дистанцією. Мінімальна — 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна — 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до групи, пояснюють соціологи.
Опитування стосується 13 етнічних груп. Найменша соціальна дистанція — до україномовних та російськомовних українців (індекс 2,22 та 2,74 відповідно). Так, більшість українців готові допустити цих представників як членів родини та близьких друзів.
Далі йдуть поляки (2,95), канадці, американці та євреї (від 3,5 до 3,8) — тобто українці готові бачити цих представників сусідами та колегами по роботі.
Натомість найбільша соціальна дистанція — до росіян, які проживають у росії (6,39), та білорусів, що мешкають у Білорусі (5,34). За даними соціологів, 80% українців не допускали б росіян до країни навіть як туристів.
Водночас до росіян, які проживають в Україні, та ромів ставлення трохи менш упереджене (5,03 та 5,08 відповідно) — тобто українці не проти їх бачити жителями країни.
Якщо порівняти з минулим роком, суттєво покращилося ставлення до поляків і дуже погіршилося ставлення до росіян та білорусів. Загалом рівень упередженості дещо підвищився — з 3,83 до 3,99 — через погіршення ставлення до росіян і білорусів.
Однак соціологи наголошують, що ксенофобія — це складне багатовимірне явище й одним опитуванням його не можна схарактеризувати. Тому закликають сприймати результати дослідження лише як показник, пов’язаний із рівнем ксенофобії.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» упродовж 7-13 вересня. Метод — телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонів.
Опитали 2000 респондентів від 18 років, що проживають у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих Криму та Донбасу. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%.
Похибка значення індексу ксенофобії для масиву загалом — 0,09. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, яке може становити 3-5%.
Коментарі