Сьогодні важко щось знайти у соцмережах, окрім вітань із Трійцею та народженням Церкви, тому врешті маємо час і натхнення розповісти одну церковну історію, яку ми довго відкладали.
Мова йтиме про львівські «храми» московського православія, які на початку квітня цього року врешті перейшли до ПЦУ.
Перейшли, але могли і не перейти через таємні домовленості влади міста і Філарета-Кучерова.
Зверніть увагу на перший скрін. Як бачимо, 4 квітня міський голова Львова Садовий виходить в публіку із дописом, що буде із «храмами» московського православія у Львові. Він одразу анонсує, що 82% комплексу приміщення на Пекарській перейдуть на баланс міста і там місто розвиватиме систему реабілітації.
Наступного дня, ввечері 5 квітня, ці приміщення уже були зареєстровані за Першим ТМО, яке стало їх власником на підставі договору пожертви нерухомого майна.
Все ніби красиво і правильно, але до 4 квітня ніхто взагалі не піднімав тему приміщень на Пекарській і їх належність до УПЦ МП. Тому дуже дивним виглядає «договір пожертви нерухомого майна» на Пекарській між УПЦ МП та Першим ТМО Львова, який так оперативно і таємно був підписаний.
А тепер придивіться до тієї частини допису Садового, у якій він описує храм на вулиці Бобанича (колишня Короленка). Він пише про складність ситуації, бо там майно належить релігійній громаді.
Тобто майно на Пекарській належало тій же релігійній громаді і не було проблемою, а майно на Бобанича чомусь стало проблемним. В першому випадку чарівним способом зʼявився «договір пожертви нерухомого майна», а в другому що?
А виглядає так, що у другому випадку була домовленість між Садовим і Філаретом-Кучеровим залишити храм на Бобанича (або як його називали московські попи – Святогеоргіївський кафедральний собор) у якості резиденції Філарета. Для цього Філарет-Кучеров мав нібито відректись від РПЦ, але вберегти «собор» від переходу в підпорядкування ПЦУ.
Але хтось дуже жорстко поламав ці плани 5 квітня, чим здивував не лише представників влади міста, а й самого Філарета-Кучерова. Саме тому останній і приїхав особисто відстоювати свою резиденцію (про що всі мало писали, але відео збереглось). На щастя, безрезультатно.
Завдяки дуже правильним діям працівників СБУ, деяким політикам та активістам, храм на Бобанича таки перейшов у підпорядкування ПЦУ і став Гарнізонним храмом ПЦУ у Львові.
А в Садового більше не було варіантів для маніпуляцій, тому він був змушений знести багаторічний МАФ на Сихові, який московські попи називали «храмом святого рівноапостольного князя Володимира», та повідомити про розірвання угоди між московсько-православною громадою Львова та «безіменною» підприємицею, яка здавала цій громаді своє приміщення для здійснення там «богослужінь». Мова йде про приміщення на вулиці Антоновича, 100, яке московські попи називали «свято-троїцькою церквою». Найцікавіше те, що ані Садовий, ані його підлеглі не мали жодного відношення до цього розірвання договору оренди, а з підприємицею тонко попрацювали представники спецслужб.
Міський голова Львова дуже вмілий і досвідчений маніпулятор, тому зрозумівши про провал домовленостей із Філаретом-Кучеровим, він банально видав допис (скрін 2 в попередньому дописі), яким просто кинув московського попа, але вберіг себе від зайвих розмов із спецслужбами та складних пояснень львівʼянам, що ж його змусило домовлятись із московськими попами задля збереження їхньої головної резиденції у Львові.
Сподіваємось колись хтось добʼється того, щоб Садовий розповів історію про свої тісні звʼязки з Філаретом-Кучеровим, якого у свою чергу повʼязують із Пашею-Мерседесом і з Вовою Мордою. Пропонуємо деяким депутатам ініціювати розгляд цього питання на сесії міської ради, замість того всього трешу, який вони там постійно продукують.
Джерело: Telegram-канал #політичний треш
Коментарі