У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Виставка присвячена Євгену Лисику — легендарному художнику Львівської опери, сценографу та творцю монументальних полотен. Вона об’єднала понад 200 робіт митця, серед яких живопис, графіка, театральні ескізи та унікальні архівні матеріали, більшість з яких публіка бачить уперше.

08.10.2025
У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Назва експозиції — не випадкова. Вона перегукується з легендарною фольк-оперою Євгена Станковича «Коли цвіте папороть…», для якої Лисик створив сценографію. У 1978 році постановку заборонила радянська цензура, а декорації знищили. Через десятиліття вони повертаються до глядача — у формі візуальної симфонії, що оживає в музейних залах.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

П’ять залів — п’ять станів людини і мистецтва. Виставка побудована як подорож крізь пори року, а водночас — через етапи людського життя і творчого становлення митця. Кожен зал має власну назву, емоційний тон і тематичне наповнення та освітлення.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Перший зал “Літо. Містерія життя” відкриває двері у світ юності митця. Тут глядач потрапляє в атмосферу ранніх графічних і живописних робіт Євгена Лисика. У цих творах — ще не театр, а радше спроба його уявити. Природа стає його першою сценою: сонце, небо, вода, рух вітру — усе перетворюється на візуальну симфонію життя.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Це зал відкриття. Звідси починається шлях — пошук власного “цвіту папороті”, тобто тієї миті, коли мистецтво й душа зливаються в одне.

Другий зал “Осінь. Плоди на вівтарі” — це вже тиша після буяння. Колір стає глибшим, а лінії — точнішими. Тут розгортаються ескізи до опер «Вій» Віталія Губаренка та «Золотий обруч» Бориса Лятошинського. Лисик працює з архетипами української культури: з народними образами, міфами, знаками. Він перетворює фольклор на живу тканину сучасного мистецтва.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Осінь у його інтерпретації — не занепад, а дозрівання. Митець осмислює минуле, шукає опору в традиції, але робить це мовою модерну — через масштаб, ритм, філософію кольору. Тут кожен штрих — як спогад, що не дозволяє забути коріння.

Центральний третій зал “Зима. Найдовша ніч” — серце виставки, її найглибша точка. Саме тут представлено ескізи до фольк-опери «Коли цвіте папороть…» Євгена Станковича — твору, який став символом забороненої української мрії.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Зима у Лисика — це не холод, а випробування. Цей зал нагадує міфічну межу між світами. Після знищення полотен у 1978 році залишилися лише чотири полотна — образи пір року, які стали візуальним кодом усієї виставки. Тут мистецтво і біль сплітаються в одне. Це простір мовчання, у якому все ще чути музику опери, що ніколи не прозвучала.

Після темряви зими — світло. “Весна. Воскресіння”. Тут зібрано пізні роботи Євгена Лисика, у яких зникає драматична експресія, натомість з’являється глибокий спокій.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Весна — це не просто сезон. Це стан душі митця, який знову вірить у силу краси. Здається, що художник, пройшовши через усі трагедії й заборони, знаходить рівновагу.

Фінальний зал підсумовує все побачене. Тут об’єднані родинні фотографії, архівні матеріали, рукописи та сценографічні ескізи, що створюють багатовимірний портрет Лисика. Відвідувач відчуває, що “цвіт папороті” — це не легенда, а метафора нескінченного пошуку істини, який триває поза часом і простором.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Це фінал, який насправді є початком — бо кожен, хто виходить із виставки, несе частинку її світла далі.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Проєкт набув особливої щирості завдяки родині митця. Ініціаторами виставки стали донька Євгена Лисика — Анна Лисик, та його дружина — Оксана Зінченко. Вони передали музею архіви, ескізи й особисті речі художника, які десятиліттями зберігалися вдома. Саме завдяки цій відданості сьогодні глядач може побачити повну історію життя митця — від першої лінії до останнього мазка пензля.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Виставка «Цвіт папороті» — це зустріч із українською душею, її болем, красою й незламністю. Вона нагадує: навіть у найтемніші часи мистецтво здатне цвісти — тихо, але вічно.

У Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбулася масштабна виставка «Цвіт папороті» (фото)

Виставка триватиме до 26 жовтня 2025 року у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) — тож у вас ще є час побачити цю унікальну експозицію на власні очі.

Автор Софія Деркач

Коментарі

Залужний: Україні потрібна стратегія розвитку, де ключове місце буде займати безпека
15:57
Залужний: Україні потрібна стратегія розвитку, де ключове місце буде займати безпека
Україна має використати свій унікальний досвід великої війни проти Росії для побудови стратегії розвитку, де ключовою буде безпека.
Матадори та Бомбардувальники
13:04
Матадори та Бомбардувальники
 Метою футбольної гри є забивання голів на радість болільникам. Звичайно, голи,  зазвичай, є результатом співпраці кількох гравців, а подеколи, як у бразильців чи барселонської «тіктаки», є складним наслідком побудови ніби хаотичної послідовності пасів, що радше нагадує побудову сітки наполегливим павуком, який нікуди не поспішає.
Понад 12 років під землею: історія шахтаря Андрія Сагали
12:50
Понад 12 років під землею: історія шахтаря Андрія Сагали
Напередодні Дня шахтаря продовжуємо розповідати про людей, для яких гірнича справа стала професією та справою життя. Один із них — Андрій Сагала, ланковий дільниці підготовчих робіт на одній із шахт.
Понад 15 років під землею: історія шахтаря Андрія Бранця з Шептицької громади (фото)
13:14
Понад 15 років під землею: історія шахтаря Андрія Бранця з Шептицької громади (фото)
У Шептицькій громаді на Львівщині напередодні Дня шахтаря розповіли історію 37-річного гірника Андрія Бранця, який понад 15 років працює у вугільній галузі. За цей час він пройшов шлях від підземного гірничого робітника до заступника начальника дільниці шахтного транспорту.