У музеї-аптеці «Під чорним орлом» у Львові виставили унікального кам’яного лева XVII століття

У дворі музею-аптеки «Під чорним орлом» на площі Ринок у Львові з’явився новий цінний експонат – кам’яна скульптура лева, ймовірно XVII століття, яку музею подарували львів’янка Любов Смага-Шаховська та її син Іван, військовослужбовець ЗСУ.

22.07.2025
У музеї-аптеці «Під чорним орлом» у Львові виставили унікального кам’яного лева XVII століття

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

«Ще один із символів нашого міста виставлено на площі Ринок. Це один з найстаріших левів Львова», – повідомив директор Комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» Ігор Тимець. За його словами, скульптуру планують відреставрувати та встановити на окремо відведене місце, де вона стане прикрасою музейного двору.

За припущеннями науковців, подібні леви могли стояти під Високим Замком. Один із них нині зберігається у Національному музеї ім. Андрея Шептицького. До перевезення і збереження артефакту долучилися Андрій Левик, Андрій Гречило та Орест Малиць.

Реставрацію планують зробити публічною, за прикладом європейських музеїв, аби показати відвідувачам складність цієї роботи і привернути більшу увагу до збереження історичних пам’яток.

Музей-аптека, заснований 1735 року, є найстарішою аптекою в Україні, що зберегла свою автентичність. Завдяки професійній роботі колективу, заклад не був приватизований і перетворився на унікальний простір з історичними інтер’єрами та рідкісною колекцією аптечних артефактів.

У музеї віднайдені невідомі раніше інтер’єрні розписи, облаштовані нові експозиції, а також готуються новинки – кімната знахарки та інтер’єр аптеки Михайла Терлецького – єдиного українця, який володів аптекою у 1923–1939 роках міжвоєнного Львова.

«У нас зібрана унікальна колекція аптечного посуду – дерев’яного, скляного, фарфорового, а також рідкісного рубінового з додаванням золота. Маємо агатові, порцелянові й латунні ступки, аптечку космонавтів, гасову лампу, винайдену у Львові, касові апарати National XIX століття», – розповіла хранителька колекції Любов Роздобудько.

Попри війну, музей працює активно. Загалом функціонують вісім філій Історико-краєзнавчого музею. Отриманий прибуток музейники інвестують у розвиток, облаштування нових експозицій, розробку проєктно-кошторисної документації для реставраційних робіт.

Музей-аптеку активно рекомендують до відвідин міжнародні сервіси TripAdvisor і Let’s Go, а сам заклад перетворюється на важливий простір для наукових зустрічей, фармацевтів, істориків і туристів з усього світу.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.