У Львові обрали проєкт відбудови знищеного музею Шухевича

До роковин з Дня народження Романа Шухевича, на місці зруйнованого російським обстрілом музею генерал-хорунжого УПА на Білогорщі. 30 червня презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею. Проєкт переміг на Всеукраїнському архітектурному конкурсі.

01.07.2024
У Львові обрали проєкт відбудови знищеного музею Шухевича

Як повідомляє пресслужба Львівської міськради, журі конкурсу, до якого увійшли архітектори, музейники, реставратори, представники міської та обласної влади, одноголосно обрало команду переможців, за концепцією яких буде відбуватися майбутнє проектування.

У конкурсі перемогла команда Андрія Лесюка, яка є автором Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові.

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі.

«Перше місце отримав проєкт, який найбільш тактовно підійшов до вирішення завдання: збережено всю автентику, столярку, окремі деталі і весь об’єм так, як було раніше, лише з тим, щоб зробити його ще міцнішим і чітко відділити те, що буде відновлено у 2024-2025 роках. Буде чітко видно те, що зроблено нове, і в цьому так само закарбована певна історія атаки, тому що не випадково саме цей об’єкт було зруйновано. Ми показуємо, що наша пам’ять — не плакати над попелом, а зберігати вогонь. Цей вогонь — це відвідувачі, сучасна якісна експозиція. Ми даємо можливість переродитися цьому об’єкту», – пояснює Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.

На місці закинутих господарських будівель архітектори запропонували облаштувати освітній простір для проведення заходів патріотичного виховання для молоді.

Крім того, проект передбачає формування меморіального скверу імені Романа Шухевича з освітніми зонами біля озера. На території навколо пам’ятника Роману Шухевичу облаштують площу та встановлять вуличні меблі. Важливим на сьогодні є те, що проектні рішення передбачають повну інклюзивність обʼєкту.

Одним із членів дорадчої групи при архітектурному конкурсі був військовослужбовець Антон Петрівський. Він також виступив за відновлення музею за запропонованим ескізом.

«Відновлення музею Романа Шухевича є справою честі. Спорудження будівлі є першим важливим кроком. Наступним кроком має стати якісне наповнення музею, в якому мають гармонійно поєднуватись експозиція збережених предметів того періоду з сучасними інтерактивними формами донесення інформації про постать Генерал-хорунжого УПА. Ну і, безумовно, одна із внутрішніх стін музею має дочекатися світлини з пам’ятником Шухевичу на красній площі у москві», – підсумував Антон.

Також проєкт представили різним середовищам — колективу музею, на робочій групі та членам дорадчої ради. Побажання та пропозиції зі зустрічей були почуті авторами та будуть враховані при майбутньому проектуванні. Наповнення музею та його експозиція буде напрацьована з працівниками Львівського історичного музею.

Нагадаємо, що внаслідок нічного обстрілу Львівщини 1 січня окупанти знищили Музей Романа Шухевича та пошкодили будівлю університету в Дублянах. Згодом працівники Львівського історичного музею, розбираючи розвалини, врятували бронзове погруддя генерал-хорунжого УПА.

Окрім того, Юрій Холод запропонував в одній з кімнат Львівського історичного музею створити експозицію, облаштувавши там міні-музей, оскільки близько 600 експонатів Романа Шухевича від початку війни перебувають у сховищах. У лютому команда моніторингу української спадщини Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеМо) створила 3D-модель Музею генерал-хорунжого.

На початку червня у Львові представили 7 проєктів відновлення музею Шухевича.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.