Цей фонтан був чи не найкращою візиткою нашого Львова і ми його сплюндрували

Дехто з нас мабуть ще пам’ятає, яка ото була розкіш – стояти у спекотну літню днину у холодку під густими кронами дерев навпроти того фонтану з рибами і вдихати у себе оту свіжість, яка виходила від водяних струменів із чавунних риб…

10.09.2023
Цей фонтан був чи не найкращою візиткою нашого Львова і ми його сплюндрували

Нині всього того вже нема…

І кому, питається, той фонтан з рибами, заваджав..? Врешті, де ті – неймовірно гарні чавунні риби з того фонтану і величезна чаша, поділися..? Адже, це був чи не найкрасивіший фонтан за всю історію нашого Львова.

Те, що зараз на вершечку того фонтану встановлена копія кам’яної фігури Пресвятої Богородиці, звісно – добре і схвально, бо Вона – опіка кожному з нас. Але ж можна було того фонтану не плюндрувати і не забирати звідти тих чавунних риб. А саму кам’яну фігуру Пресвятої Богородиці можна було встановити десь поряд, вписавши в існуюче архітектурне тло (прикро, що діялося все те за каденції тодішнього міського Голови, Василя Куйбіди).

Тим більше, що раніше ота кам’яна фігура Матінки Божої, від 1862 року стояла на місці теперішнього пам’ятника Адаму Міцкевичу. Але, через пів століття львів’янам чомусь забаглося, щоби замість кам’яної фігури Пресвятої Богородиці на тому місці стояв пам’ятник Адаму Міцкевичу, то вони ту богородичну фігуру у 1904 році тихо і без шуму “пересунули” на кілька десятків метрів вбік на її сьогоднішнє місце, де нині фонтан.

Чому українці Львова не додумалися вчинити так само у 1997 році – щоб не рухати отой фонтан з рибами і зберегти його – я не знаю. Мабуть, варто про це запитати тодішнього міського Голову, через якого усі ми втратили чи не найкрасивіший фонтан в історії нашого міста…

Автор: Микола Бандрівський

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.