Суд Берліна дозволив українські прапори 8 і 9 травня

Берлінський адміністративний суд зняв заборону на показ українських прапорів на радянських меморіалах у районах Трептов, Тіргартен та Шенхольцер-Хайде, яку раніше оголосила поліція столиці Німеччини.

06.05.2023
Суд Берліна дозволив українські прапори 8 і 9 травня

Як повідомляє “Європейська правда”, про це повідомила українська організація “Віче”, яка оскаржила заборону.

У рішенні суду йдеться про те, що рішення берлінської поліції про заборону прапорів Росії та України є “очевидно незаконним”, й вона не надала “жодних доказів того, що громадська безпека перебуває під загрозою”.

Адвокат “Віче” Патрік Хайнеманн наголосив, що адміністративний суд Берліна підтвердив правову позицію української громади.

“Заборона на українські прапори є – за словами суду – очевидно незаконною. Той, хто користується своїм основним правом публічно заявити про підтримку українського народу та його історичних жертв у перемозі над націонал-соціалізмом, не становить загрози для громадської безпеки”, – пояснив він.

Берлінська поліція ще може оскаржити рішення Адміністративного суду у Вищому адміністративному суді землі Берлін-Бранденбург.

Раніше 5 травня стало відомо, берлінська поліція заборонила 8 і 9 травня вивішувати біля радянських пам’ятників як російські, так і українські прапори, а також вмикати маршову музику, щоб забезпечити “гідне вшанування пам’яті загиблих воїнів тодішньої радянської армії”. Поліція також заборонила “вигуки, які, зважаючи на поточну ситуацію, можуть виправдовувати, прославляти або звеличувати війну в Україні”.

Рішення суду стосується лише українських прапорів і військової музики – російські залишаються під забороною.

Подібна заборона на прапори вже існувала минулого року. Тоді вона викликала багато критики з українського боку, зокрема від тодішнього посла України в Німеччині Андрія Мельника.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.