Спогад про Миколу Коханівського «Буревія»

Микола Коханівський “Буревій” загинув в бою за Україну. Маю за честь поділитись спогадами і думками про цього непересічного українця, якого особисто знав.

11.06.2024
Спогад про Миколу Коханівського «Буревія»

Я знав про нього ще з 2009 року, коли він кувалдою відбив ніс леніну на Бесарабській площі у Києві. Він тоді отримав умовний термін. Також запам’яталось як він дав по морді помічнику табачника за антиукраїнську діяльність. З цих моментів він для мене був одним з активних киян, які послідовно боролись за українські цінності в Києві. Перед Майданом він активно намагався витягувати політв’язнів з тюрем. Створив Комітет визволення політв’язнів, завдяки спискам якого одразу після Майдану вийшло на волю багато хлопців з націоналістичного середовища. Зокрема і Андрій Білецький, засновник і координатор Азовського руху.

У 2014 році коли почалась війна, саме завдяки йому я потрапив на фронт. Покійний Кирило Бабенцов “Кобра” (загинув у 2022 році в обороні Києва) після різних тренувальних таборів запропонував нам піти в батальйон “ОУН”, який на той момент стояв в обороні села Піски під Донецьком і командиром якого був Коханівський. Він добре знав Миколу і домовився щоб ми нашою, вже підготовленою групою, попали одразу на фронт без чергового тренувального табору. Разом з Коханівським після присяги на вірність України (такої самої, яка була в УПА) ми вирушили черговою великою групою в Піски.

Вже в Пісках познайомився з “Буревійом” ближче. Пам’ятаю він дав мені автомат без магазину, у якому не передьоргувався затвор)). Але я прийшов до нього з цією проблемою і він поміняв на нормальний).
В батальйоні він встановив цікаві і правильні правила:

1. Сухий закон. Всіх, кого було помічено за розпиванням алкогольних напоїв, відправляли геть.

2. Всі, хто не стягував психологічно, відправляв на тренувальний табір, з можливістю повернення. На їх місця заїжджали інші. Таким чином, на передовій збирались лише вмотивовані і психологічно стійкі козаки.

Переважна більшість бійців, які пройшли через батальйон стали ідеологічно підкованими людьми.

Він був дуже “яйцатим” мужиком. Він ніколи не морозився сам брати участь в різних небезпечних зарубах. Я пам’ятаю як нашу позицію раз кашмарили просто по божевільному з різного озброєння. Ми думали що буде штурм позиції і запросили підмогу. “Буревій” сам особисто прибіг до нас в броніку і касці. Це було дуже несподівано. Повага.

В Пісках я також дізнався, що “Буревій” був на Майдані сотником 1 Київської сотні ім. Євгена Коновальця і брав участь у всіх відомих сутичках з беркутами. А також те, що до Пісків і до формування батальйону “ОУН” він вже брав участь в боях з іншими підрозділами.

Окрема повага за його особисту участь в боях за донецький аеропорт (оборона метеостанції).

Згодом, після того як наш добробат вивели з фронту, він почав формувати Добровольчий рух “ОУН” (цивільна парамілітарна структура, яка в основному складалась з ветеранів підрозділу). Я довший час також був у цій структурі. Ми громили відділення московських банків в Києві, активно боролись проти московського патріархату, брали участь в підтримці військових, які по тих чи інших причинах опинялися за гратами (часто, через політичні переконання). Він був фанатиком ідеї справжньої УССД. Він виплекав образ української України в себе в голові і запалював інших цим.

Він був дуже щирою і довірливою людиною. Він вірив людям і вірив в людську чесність. Нерідко його довірою користувалися недоброчесні особи, які намагалися крутитися біля Миколи в своїх інтересах. Багатьох Микола вчасно викинув з свого життя.

Показовою для мене особисто була його участь у повномасштабній фазі війни. Він пішов воювати в лютому 2022 року і сидів в окопах на нулі до останнього. Він був Воїном з великої букви. Людиною, яка все своє свідоме життя присвятила боротьбі за українські цінності. А ще він був ревним християнином, для якого молитва була частиною його боротьби. Я ніколи не забуду момент, коли ми забарикадувались в розгромленому Святошинському суді м.Києва (де намагались посадити вже самого Миколу) і перед генеральним штурмом зранку він закликав всіх помолитися.

Є ще безліч його рис і моментів про нього, які можна вкласти не в один допис. Але є одна центральна риса, яку я б хотів виокремити. Допомога ближньому. Для нього це було великою цінністю.

Катруся, я Вас міцно обіймаю і дякую, що були для нього міцною опорою всі ці роки. Намагатимемось тепер бути для Вас опорою у цей складний час.

Друже “Буревій”, дякую за боротьбу і побратимське плече.

Антон Петрівський

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.