Співробітники Запорізької АЕС розповіли про російську катівню

Журналісти The Wall Street Journal зібрали свідчення високопоставлених менеджерів та співробітників Запорізької АЕС про затримання, тортури та погрози з боку російських окупантів.

21.11.2022
Співробітники Запорізької АЕС розповіли про російську катівню
Фото: умовне

Про це йдеться у матеріалі видання, передає “Громадське”.

Як розповів генеральний директор Ігор Мурашов, який сім місяців очолював ЗАЕС в окупації, а також понад десяток його підлеглих, росіяни затримали та в більшості випадків катували сотні працівників. Так вони намагалися взяти електростанцію під свій контроль і придушити інакомислення.

Знущання почали з нижчого технічного та ремонтного персоналу. Відтоді вони дійшли до найвищого керівництва станції, включно з Мурашовим, якого затримали 30 вересня і звільнили у жовтні завдяки лобіюванню Організації Об’єднаних Націй та президента Франції Емманюеля Макрона.

Мурашов та інші працівники атомної станції, яким вдалося виїхати з окупації, розповіли, що підрозділ ФСБ влаштував поблизу підприємства підземні в’язниці. Там незаконно ув’язнених працівників били прикладами рушниць та кийками, стріляли їм у ноги та лікті, позбавляли їжі й катували електричним струмом. 

Цю в’язницю окупанти назвали «Яма». За словами працівників станції, у ній росіяни побили до коми підводного ремонтника Андрія Гончарука, який пізніше помер. 

Один із працівників реакторного відділення блоку №2 розповів, що його били кабелем, катували струмом і тримали в підвалі разом із провідним інженером, що працював на щиті керування.

Інший ремонтник, який провів у в’язницях понад 70 днів, описав «Яму» як підземну кімнату без вікон із єдиним входом, що охороняється. Вона була порожня, якщо не брати до уваги дерев’яних ящиків і дощок, на яких можна було спати, і там «тхнуло фекаліями та хлорним антисептиком».

За його словами, охоронці погрожували зґвалтувати його дружину, потім роздягнули та погрожували зґвалтувати його самого. Чоловік каже, що його обличчя було надто понівечене для запису пропагандистського відео. Охорона взяла хабар за його визволення, але він не зміг виїхати з Енергодара.

За даними «Енергоатому», окупанти затримали понад 200 співробітників, десятки з них досі вважаються зниклими безвісти. 

За словами працівників станції, більшість затриманих звільняли за кілька тижнів, якщо їхні родини могли дозволити собі дати хабар ФСБ чи записували відеозвернення, яке транслювалося потім російськими телеканалами. Тим, кого звільняли, росіяни наказували регулярно приходити до поліцейського відділку та відмічатись.

«Енергоатом» повідомляє, що з 11 тисяч працівників на станції залишаються 3 тисячі. Щодня на роботу виходять 1400 співробітників. 

Співробітників, які залишилися працювати, не випускають із міста, їхні мобільні телефони вилучають на контрольно-пропускних пунктах та обшукують щодо зв’язку з українськими військовими. Зв’язок для передавання даних між станцією та штаб-квартирою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні неодноразово переривався.

Коментарі

18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.
17:01
Таємниці фотографії: музей, що зберігає спадщину
Гуляючи старовинними вулицями Львова, проходячи історичні площі та квартали, у самому центрі ви можете завітати у Львівський фотомузей. Це одне з найцікавіших місць для тих, хто цікавиться історією фотографії. Це місце, яке зберігає багатий мистецький спадок.