Скажіть, де є людяність в тих людей, які скакали і втікали на самокатах, коли “дорізали” мою маму?

Сьогодні, 16 жовтня, об 11.50 перестало битися серце моєї мами Ганни. Вона прожила 78 років. Померла насильницькою смертю. Зарізали цигани 9 жовтня, коли вона поверталася з дачі в 19.45 вечора.

17.10.2023
Скажіть, де є людяність в тих людей, які скакали і втікали на самокатах, коли “дорізали” мою маму?

Напевне багато хто цю новину читав, і вона набула розголосу, бо стосується безпеки і життя багатьох людей, які мешкають в районі Голоско. Навпроти наших будинків є ліс і досить недавно там заселилися цигани. Вони і почали розбиратися тут хто головніший, і влаштовувати свої “забави”. Я думаю мешканці будинку будуть час від часу когось їм віддавати в “жертву”, якщо не будуть в змозі зорганізуватися і прогнати їз світ за очі. Це не їхня територія. Наші захисники воюють за українську територію – для того, щоб тут вбивали українців на вулицях нашого Львова? Думаю це питання має вирішити закон та наша громада.

Я є викладач, вчитель. Перше, що я виховую в молодих людях – людяність. Скажіть, де є людяність в тих людей, які скакали і втікали на самокатах, коли “дорізали” мою маму? Ви думаєте, що така доля не може спіткати Ваших батьків, братів і дітей? Бачите, що хтось лежить на землі, викликайте швидку. Це напевно більше зауваження до викладачів, вчителів Української академії друкарства, інституту фізкультури, які є в моїх друзях. Наші студенти безпорадні. Вони при вигляді крові втікають щосили геть! Кажу так, бо мала такі історії на своїх заняттях. Наші діти та і дорослі – безповідальні “зайці”! Ми вчимо, неясно що і чого. Але не того, щоб бути людьми – цивілізованими ЛЮДЬМИ.

Про організаційні питання я тут повідомлю пізніше.

Марія Назаркевич

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.