Родичам загиблих військових зі Львівщини вручили Ордени «За мужність»

22 березня начальник Львівської ОВА Максим Козицький та начальник Західного територіального управління Нацгвардії України бригадний генерал Олександр Буравков вручили нагороди родинам захисників, які загинули під час виконання бойових завдань на фронті.

22.03.2024
Родичам загиблих військових зі Львівщини вручили Ордени «За мужність»

Орденами «За мужність» III ступеня удостоїли 11 військовослужбовців Західного ОТО Національної гвардії. На жаль, посмертно. Нагородили отримали родичі захисників – батьки, дружини, діти, повідомляє пресслужба Львівської ОВА.

«Комусь з них назавжди 42, комусь – 37, а хтось через клятого окупанта не дожив і до 22 років. У когось осиротіли троє, двоє, одна дитина, а хтось не встиг народити своїх нащадків. Але всіх їх об’єднує те, що вони є і назавжди залишаться у нашій пам’яті та в наших серцях Героями, які проявили найбільшу сміливість і пожертвували своїм життям в імʼя життя інших. Ми ніколи не забудемо їхній подвиг. Близькі наших воїнів, будь ласка, знайте, що ви не самі. Офіс підтримки родин військових та координаційні центри у всіх районах нашої області завжди відчинені для вас. Світла пам’ять вашим рідним і всім, кому завдячуємо тим, що ми є – як народ і як держава!», – наголосив Максим Козицький.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) удостоєні:

Назар Кузьм’як – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст окремого відділення окремого взводу стрілецької роти батальйону з охорони та оборони об’єктів державного значення (ОБОДЗ) . Загинув в березні 2023 року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Йому було 28 років.

Дем’ян Шкварок – солдат, старший кулеметник бронеавтомобіля 3 кулеметного відділення окремого взводу 2 батальйону оперативного призначення. Загинув в лютому 2023 року під час мінометного обстрілу на позиціях у Запорізькій області, прикриваючи собою побратимів. Йому було 24 роки.

Максим Куліш – сержант, командир стрілецького відділення окремої роти 4 стрілецького батальйону з ОБОДЗ. Загинув в березні 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новокалинове Донецької області. Йому було 37 років.

Володимир Орищук – головний сержант, командир міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї. Загинув у квітні 2023 року, внаслідок артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання на в/п «Гуцул» міста Новокалинове на Донеччині. Йому було 28 років.

Андрій Яцків – сержант, водій 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної). Загинув у березні 2023 року, внаслідок мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання в районі міста Новокалинове у Донецькій області. Йому було 37 років.

Володимир Харачко – старший солдат, навідник-оператор 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону. Загинув у травні 2023 року в результаті штурму противником позицій наших військовослужбовців з Нацгвардії в районі населеного пункту Спірне на Донеччині. Йому було 37 років.

Дмитро Левицький – старший солдат, стрілець 2 відділення 1 взводу 3 роти 4 стрілецького батальйону з ОБОДЗ. Деталі загибелі невідомі. Йому назавжди 21 рік.

Володимир Блощичак – лейтенант, командир 3 взводу стрілецького роти (резервної) окремого батальйону з контролю варт конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних та охорони громадського порядку. Загинув в грудні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу у місті Курахове на Донеччині. Йому було 33 роки.

Богдан Баран – солдат, був стрільцем у батальйоні з охорони й оборони об’єктів державного значення. Загинув в лютому 2023 року у результаті артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новокалинове Донецької області. Йому було 27 років.

Геннадій Бунєєв – солдат, стрілець-радіотелефоніст 3 відділення 2 взводу стрілецької роти окремого батальйону з охорони та оборони об’єктів державного значення. Загинув в лютому 2023 року під час стрілецького бою в районі села Новокалинове Донецької області. Йому було 35 років.

Сергій Волобуєв – солдат, кулеметник окремого відділення взводу стрілецької роти 4 стрілецького батальйону з охорони об’єктів державного значення. Загинув в березні 2023 року внаслідок мінометного обстрілу в Новокалиновому. Йому було 42 роки.

До слова, у Львові діє Офіс підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей, де можна отримати соціальну, психологічну та юридичну допомогу. Лише за перший рік роботи фахівці опрацювали більше ніж 2 тисячі звернень. Працює Офіс за адресою: вул. Коперника, 17.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.