Професії майбутнього: як змінюється профтехосвіта на Львівщині

Реформу профтехосвіти на Львівщині почали ще у 2019 році, триватиме вона до 2027 року.

05.02.2024
Професії майбутнього: як змінюється профтехосвіта на Львівщині

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, з обласного бюджету у 2023 році на створення більше ніж 10 навчально-практичних центрів при закладах професійної та професійно-технічної освіти Львівська ОВА виділила понад 40 млн грн, у тому числі 5,5 млн на заклади профтехосвіти, які розташовані Львові.

В області відкрили чотири кваліфікаційні центри на базі закладів ПТО: Новояворівського вищого професійного училища, Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу, ВПУ №29 міста Львова та ВПУ №34 міста Стрия. Також провели капітальні ремонти у закладах та гуртожитках ПТО у 2023 році на загальну суму більше 20 млн грн.

«Упродовж останніх років система професійно-технічної освіти області помітно зміцнилася. Завдяки обласному бюджету і підтримці Львівської ОВА, протягом 5 останніх років заклади професійно-технічної освіти отримали підтримку на розвиток більше, ніж пів мільярда гривень», – розповів начальник профільного відділу департаменту освіти і науки Львівської ОВА Іван Пикус.

До слова, Львівіщина була у програмі EU4Skills, яка реалізовувалась на базі ВПУ № 19 Дрогобича та ВПУ №34 Стрия. Також Львівщина увійшла як пілотна область в програму уряду Німеччини Skills4Recovery з бюджетом 10 млн євро.

«Фахівець з відновлюваної енергетики, оператор цивільного дрона, електрогазозварник, кухар та будівельник – це лише частина професій, які можуть здобути учні у профтехах Львівщини. Важливо, що кадри готують у співпраці з бізнесом, відтак він одразу отримує кваліфікованих працівників, яких не потрібно перевчати. Наприклад, у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї готують кваліфікованих робітників за гірничим, будівельним, автомобільним напрямами та спеціалістів з відновлюваної енергетики», – розповідає начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

За словами заступника директора з навчально-виробничої роботи Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею Віталія Яника, їхній Центр альтернативної енергетики – це найбільший та найпотужніший навчально-практичний центр, не тільки у закладі, а й в області. Він перший такого типу на Львівщині і один з перших в Україні.

«Події останніх років показали, наскільки важливо бути незалежним в енергетичній сфері. Наш заклад буде займатись підготовкою професіоналів, які задовільнять потреби ринку енергетики. Це буде сонячна енергетика, геотермальна, теплові наноси і всі можливі варіанти, які ми можемо охопити. У планах – гідроенергетика», – розповів майстер виробничого навчання Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею Валерій Синило.

Віднедавна у ВПУ 11 також функціонує навчально-практичний центр, де навчають операторів цивільних дронів.

«З ініціативи Львівської ОВА Червоноградський гірничо-будівельний ліцей та Вище професійне училище №11 Червонограда підписали угоди про співпрацю і партнерство з німецьким агентством GIZ. Йдеться про ліцензування нових професій. Меморандум передбачає співпрацю між сторонами щодо перепідготовки працівників вугільної промисловості. А ще про понад 15 млн грн інвестицій у ці заклади лише впродовж 2023 року», – пояснює Максим Козицький.

За кошти обласної Програми підтримки пріоритетних об’єктів також покращили умови проживання студентів. Крім них, у гуртожитках училищ Львівщини знайшли тимчасовий дім майже 2 тисячі вимушених переселенців.

«Я проживав тут ще до ремонту, тож можу сказати, що умови покращили в разів 100. Я почуваюсь у повному комфорті. Все прекрасно, мені все подобається», – поділився студент Остап.

Завдяки різносторонньому партнерству та навчанню студентів відповідно до запиту роботодавців, Львівщина – серед лідерів в Україні за набором в заклади професійно-технічної освіти. Щороку понад 8 тисяч учнів вступають на перший курс профтехів у нашій області. Вона також серед областей, які найактивніше розвивають мережу навчально-практичних центрів при таких закладах.

Також Львівська ОВА подала ще 14 заявок на створення НПЦ у 2024 році.

Програму реалізовують в межах державної субвенції Міністерства освіти.

«Продовжуємо активно працювати у цьому напрямі, адже у нашій області та й в державі загалом суттєво зріс запит на робітничі професії і ця тенденція точно зберігатиметься упродовж найближчих років», – наголосив очільник області.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.