Може, той день дійсно пам’ятний для окремих археологів: в часи есесера, під гітарку з висоцьким – цоєм – вінішком – комарами празнічок. Щось викопали та перевезли до Лєнінграда. Спогади про молодість, коли все було кращим, є надзвичайно живучі та приємні, якщо забути, що під гітарку, цих же авторів та прикриттям військової техніки рускі десятий рік грабують недорозкрадені при совєтах експозиції українських музеїв.
А потім ці вкрадені експонати підтверджуватимуть “наукові” здобутки руского шовінізму – великодержавності – згідно традиції: від Н.Карамзіна та М.Погодіна до нинішніх “рускіх істориків” – а їх тьма.
В будь – якому випадку, день народження рускої вченої – сумнівне (абсурдне) державне свято для України. Чому би не робити це разом із цивілізованим світом – у жовтні, або у дні народження Вікентія Хвойки, Ярослава Пастернака чи Бориса Мозолевського? Відповіді – немає. Можливо, як крапельку конспіролог, вважатиму, що цей день як Державне свято пролобіювали в Україні на найвищому рівні ті, хто досі святкує Дєнь Погранічних Войск КГБ СССР як головне професійне свято- благо, їхні пенсії та квартірий вапрос ніхто не збирається переглядати. Та все – таки це день небіжчика есесеру, а не вічної молодості нашої прекрасної України!
Не подобається Мозолевський чи Пастернак – можемо святкувати у День народження Г. Шлімана або й нині, у День народження Наполеона Бонапарта. Його заслуга не лише у тім, що спалив Москву, бо ще він відрядив державним коштом делегацію у Єгипет, заснувавши системну державну підтримку археологічної науки та практики, розвивав цю науку для своєї держави і не ставив науковцям задачі доштукувати – сфальсифікувати своє походження від єгипетських фараонів, на відміну від рускіх недоімператорів та недоімператорок.
При тім, що зробив це у державі, яка не вилазила із дрібних та великих війн, знайшов гроші для науки.
Цитата: “Новий етап в археології розпочався через вторгнення Наполеона Бонапарта в Єгипет у 1798 році. Щоб зрозуміти єгипетський народ і його минуле, Наполеон привіз до країни 175 дослідників різних спеціальностей з пересувною бібліотекою, спеціальними інструментами та вимірювальними приладами. Результатом їхньої роботи став опублікований в 1809 році ілюстрований «Опис Єгипту» – книга, що розбурхала інтерес у Європі до історії Давнього Єгипту.”
Мабуть, Наполеон значно більше прислужився археології, ніж якась пані- грабіжник могил разом із учнями – фальсифікаторами історії для потреб ідеології.
Думаю, що нинішнім професійним ідеологам від української влади варто суттєво переглянути трактування Державних чи професійних свят у календарі. Кошти для цього є: недавно читав, що чорнороби “Єдиних новин” отримують до 4 тис грн за сторінку друкованого (переписаного звідкісь, не авторського) тексту. Варто переглянути та залишити у статусі “застаріле” все, що смедить совком, не дивлячись на те, що комусь воно дає ілюзію запахів молодості.
Автор: Мирон Іваник
Коментарі