Проблеми аграріїв під час другої воєнної посівної

Ми як аграрна держава, де сільське господарство є невід’ємною складовою нашої економіки, не можемо допустити тотального банкрутства агросектору та аграріїв середнього класу, оскільки Україна може опинитись у складному та затяжному дефолті.

16.05.2023
Проблеми аграріїв під час другої воєнної посівної

Проблеми аграріїв у другу воєнну посівну стосуються не лише можливостей експорту, є негативні внутрішні чинники, один з яких – фінансування.

Україна минулого року експортувала 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше від показників 2021 року. року.

Найбільше виторгу отримано від експорту продукції АПК – кукурудзи на $5,94 млрд (+1% до 2021 року), олії на $5,46 млрд (- 14,4%), пшениці – $2,6 млрд (-44,7%), ріпаку – $1,54 млрд (-8,6%), насіння соняшника – $1,26 млрд (зростання у 33 рази), сої – $862 млн (+43%)

Війна вносить свої корективи: в агропідприємств знизилися фінансові можливості на здійснення посівної кампанії. Це пов’язано з тим, що значна частина с/г земель тимчасово окупована або замінована. Аграрії не мають можливості здійснювати експорт за гідними цінами. Сіяти сьогодні важко, неможливо гарантувати 100-відсоткове внесення добрив та ЗЗР. 

Дуже важливо фінансово підтримати агросектор. Товаровиробники активно користуються державною програмою кредитів “5-7-9”, але існує проблема кредитних лімітів:  90 млн грн на одну юридичну особу сьогодні недостатньо, бо все здорожчало і багато аграріїв використало ліміт ще торік. 

Кредитні ліміти потрібно збільшити вдвічі, до 180 млн грн, від чого виграють всі: агропідприємства здійснять посівну, держава отримає повернуті кредити з відсотками та валютний виторг. Це важливий напрямок.

Зараз ми маємо складну ситуацію на окупованих частинах України оскільки посівна там проводиться тільки на 20% від загальних посівних площ.

А також якщо брати у відсотковому відношенні Україну 35% лишаться не засіяні 28% це заміновані землі та землі під окупацією 7% це аграрії які зазнали банкрутства. 

Тому наголошую ще раз термінове рішення яке має прийняти уряд це підняти кредитний ліміт з 90 до 180 мільйонів гривень для однієї юридичної особи.

Тоді агросектор зможе втриматись на плаву та осінню значно підсилити економіку нашої країни.

Віктор Візний, директор агрофірми

 

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.