Про мовні “конфлікти” у львівських школах

В одній школі діти розібрались із ситуацією самостійно, в іншій – вчителька заявила, що бажання учнів, аби однокласник говорив українською – це образа російськомовних. Завучку ж звільнили за те, що виправила помилку російськомовного учня.

11.01.2023
Про мовні “конфлікти” у львівських школах
Фото: умовне

Поділюсь однією історією з львівської школи. В класі п’ятеро дітей зі сходу України, підлітки. Діти з початку намагалися розмовляти українською, хоча видно, що ізикатими приїхали. Ніхто їм не робив жодних зауважень, старались, адаптовувались і вливались в колектив. Через кілька днів двоє вирішили українською не розмовляти, бо деякі діти рагулів почали до них говорити ізиком. Ті зрозуміли, чьто і так паймут, і мнє так удобнєй.

На щастя в класі були не тільки діти рагулів, а й українців і вони миттєво зреагували на таке і резолютно застерегли – або українською, або будете 3,14зджені разом з рагулями. Ця історія закінчилась гепіендом – всі розмовляють українською, дітки зі сходу є чудовими українцями, які діляться історією свого краю і разом з львівськими дітьми щиро ненавидять мсклів, їхній мір з ізиком і мріють вернутись до звільнених домівок, запрошуючи в гості львівських нових друзів. 

Правильно виховані діти, самі раду дадуть. Головне, щоб до них не пхались гнило-угодовські дорослі, які просрали все, що можна було просрати у своїй державі, привівши в нею війну. 

Хоча гепіенд не завжди. Почитайте історію з ще однієї львівської, наголошую, львівської школи і реакцію рагулихи вчительки, типового виборця львофф гаваріт па рускі. Шкода, що в цій школі не виявилося ні учнів українців, ні батьків українців. 

Ах та, думаю батьки учнів четвертого класу з тої школи вміють натхненно крикнути Слава Україні, путін уйло, смерть ворогам.

Як виявилося, історія з львівської школи ім.Ірини Калинець була лиш продовженням, а передісторія така:

Зателефонувала мені добра приятелька, яка розповіла про подію, яка сталась у вересні в цій школі. Про, яку знають вчительські кола у Львові, але не надали розголосу, бо абсолютно незахищені державою в цій ситуації. 

У школі в старших класах навчається хлопчик з Харкова, ізичний, на уроці української мови його виправила за помилку вчителька, за посадою ще й завуч. Він почав щось з’ясовувати і ”качати” права. Після ”інциденту”, його мамаша, якась блохерка, видала текст, де був типовий набір запрошувачів пуйла в Україну. І про утиски ізичьних, і про рібьйонка, катораму чічяс тіжило, і ми тоже укрАінци, ми пастрадалі, а ви здєсь… І все в дому дусі. Затегала в дописі львівське управління освіти.

А, що ж далі? А далі керівник управління закалюк, новопризначений у 2022р головою партії ”львофф гаваріт па рускі” садовим направляє в школу комісію у складі 12 осіб!!!! Два дні 29 і 30 вересня 12 ”прокурорів” з’ясовували обставини мовного ”конфлікту”‘, викладеного ізикатай мамашей у фб і винесли вердикт: рускіє всєгда прави, ета іхняя зємля, чєй ізик таво і власть, смєрть украінскім буржуазним націоналістам.

Ой, ні, ні, такого не було у висновках, боронь Боже, щоб п’ємонтці з освіти, які вміють щиро вигукнути Слава Україні таке написали, ні, ви що, вони просто звільнили з посади завуча школи з занесенням в особову справу ”без права обіймати будь-коли цю посаду” і прозвітували мамаші. Зараз допису мамаші немає, хоча відчуття підказують мені, що цією справою мають зацікавитись, як журналісти, якщо такі ще є, так і різні служби. 

Можливо тому вчителька в 4 класі цієї школи дозволила иншій ізикатій мамаші качати права прітісньонних, бо розуміла, що її можуть за українську позицію звільнити.

Андрій Міщенко

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.