Перші львівські газети 1776–1805 років оцифрували у Польщі

Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет: «Gazette de Leopol» (1776), «Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» (1784), «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» (1786–1788), «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» (1792–1798), «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» (1799–1805).

09.10.2024
Перші львівські газети 1776–1805 років оцифрували у Польщі

Проєкт оцифрування львівських стародруків Оссолінеуму почався ще 2007 року. Віднині скани стали доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки, повідомляє видання “Збруч”.

Перша львівська періодика є і першими газетами, що виходили в Україні: в підросійській Україні перший тижневик – «Харьковскій Еженедельникъ» – з’явився лиш в 1812 році й проіснував тільки неповних три місяці.

“Першу ж спробу видавати газету у Львові зробив друкар Антон Піллєр, що 1772 року прибув до міста, але про його «Avertissement» відомо те, що австрійська влада 11 січня 1774 р. доручила львівському окружному уря­дові заборонити Піллєрові друкувати ці «Повідомлення», оскільки робив він це без відповідного дозволу”, – зазначили у виданні.

Шевальє Оссуді цього ж року звернувся по такий дозвіл і 15 січня 1776 року з друкарні Піллєра, що містилась на розі Ставропігійської та Івана Федорова, вийшло у світ перше число франкомовної «Gazette de Leopol»; видання тривало щонайменше до кінця року. «Gazette de Leopol» інформувала своїх читачів про політичні новини в країнах Європи, було також кільканадцять львівських повідомлень та кілька з підросійської України.

Після смерті Антона Піллєра видавничу діяльність друкарні продовжила його дружина Йозефіна. З 1783 року вона почала видавати «Pismo uwiadamiajance Galicyi», яке з наступного року почало називатися «Lwowskie pismo uwiadamiajance». Після річної перерви у 1786 р. вона розпочала видання німецького тижневика «Lemberger wochentliche Anzeigen» з паралельним польським виданням «Lwowskie Tygodniowe wiadomości».

Крім цього видання у 1796–1811 роках публікувалася “Lemberger K.K. Priviligiertes Intelligenzblatt”, а від осені 1792 року до 1798 рр. і тижневик “Dziennik patriotycznych polityków”, у редагуванні якого брав участь український греко-католицький священник Михайло Гарасевич. Спочатку газета виходила раз на тиждень, згодом двічі, а з 1794 року 6 разів на тиждень, ставши першою щоденною газетою у Львові та в Україні. Видання за 1795–1796 роки доступні онлайн у цифровій бібліотеці університету Лодзі, в Оссолінеумі є оцифровані примірники за 1794–1796 роки, але в публічний доступ вони ще не виставлені.

Коментарі

13:25
ЖК Father: простір, де дітям спокійно зростати, а батькам – бути поруч
У РІЕЛ ми переконані: справжній затишок для родини починається з відчуття безпеки й турботи про найменших. Саме тому ЖК Father ми створювали як простір, де дитинство має свій ритм – спокійний, теплий і наповнений щоденними маленькими радощами.
10:50
Національна пам’ять та українська ідентичність: після очищення має прийти наповнення
Львівщина стала першою областю в Україні, яка затвердила і вже почала реалізацію Стратегії відновлення та збереження національної пам’яті. Ми не просто продовжуємо процес декомунізації та зачищаємо сліди російського імперіалізму у Львівській області – ми повертаємо, відновлюємо та наповнюємо те, що десятиліттями нищили, підмінювали і викрадали у нашого народу.
16:44
Воював з окупантами ще під час АТО: історія бойового медика з позивним “Лютий”
Бойовий медик 158 Окремої механізованої бригади із позивним “Лютий” із російськими окупантами почав воювати ще в 2014 році під час виконання завдань у складі 24 ОМБр у зоні проведення АТО, де став військовим медиком. Продовжує Іван ратяувати життя та здоров’я побратимів і зараз, але вже в складі 158 ОМБр.
10:53
РІЕЛ долучається до збору HAPPY OPTORIZ і передає квартиру в Києві
Фонд «Спільнота Стерненка» відзначає першу річницю та оголошує новий масштабний збір HAPPY OPTORIZ. Його мета – зібрати 50 мільйонів гривень на 1200 оптоволоконних FPV-дронів для найгарячіших напрямків фронту – Покровськ, Костянтинівка, Гуляйполе, Словʼянськ і не тільки.