Нардепи пропонують запровадити три нові державні свята

У Парламент внесли проєкт Закону “про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят”.

14.02.2023
Нардепи пропонують запровадити три нові державні свята
Фото: умовне

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Даним законопроєктом мають намір внести такі зміни:

  • 25 лютого – День української жінки (День українки) – День народження Лесі Українки;
  • 9 березня – Шевченків день – День народження Тараса Шевченка;
  • друга неділя травня – День матері.

Відповідно пропонують скасувати:

  • 8 березня – Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня – День праці;
  • 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

“Досі на державному рівні визначено вихідним днем 8 березня – так званий “Міжнародний жіночий день”, встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок. Його впроваджено за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році, з прив’язанням до початку Лютневої революції в росії 1917 року. Напротивагу вважаємо більш доцільним відзначати “День української жінки” в дату народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки – Лесі Українки, а саме 25 лютого. Натомість в березні необхідно відзначити пам’ять Великого Кобзаря Тараса Шевченка в день його народження, 9 березня”, – зазначають нардепи.

Вони додають, що метою законопроєкту є встановлення українських свят та усунення спадщини колоніального минулого в культурному житті та побуті, очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а також на визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі.

“Зараз українська нація переживає період відродження, звершилася Революція Гідності та ведеться запекла війна з агресором – російською федерацією. Саме зараз відновлюється український погляд на світ та формуються нові традиції нації-переможця, що вимагає закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав’язаними традиціями минулої спадщини”, – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

У разі прийняття даного закону він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.