Напис на львівському храмі, над змістом якого – у молодому віці – мало хто роздумує.

На цій світлині ви звісно впізнали усім нам відомий домініканський костел, на фронтоні якого високо вгорі, близько 300 літ тому, тогочасні отці вмонтували напис: “Soli Deo honor et gloria”, тобто “Єдиному Богу честь і хвала”.

10.09.2023
Напис на львівському храмі, над змістом якого – у молодому віці – мало хто роздумує.
На цій світлині - купол домініканського костелу, на фронтоні якого високо вгорі, близько 300 літ тому,під зображенням великої бронзової монстранції тогочасні отці вмонтували напис: "Soli Deo honor et gloria", тобто "Єдиному Богу честь і хвала

Не подумайте, що виставляючи цей допис я зробився аж такий суперрелігійний. Зовсім ні! Тут інша причина мого інтересу.

Якщо коротко, то вся справа у славетному Йогані Себастьяні Баху, який творив у той же бароковий час, коли будували домініканський костел у Львові.

Так от: уявіть собі, що Йоган Бах спершу втратив свою малолітню доню, потім трьох синів, а опісля ще й дружину Марію. Після цього, він зі своєю другою дружиною Анною втратили ще чотирьох доньок і трьох синів. Тобто – одинадцять рідних дітей..!

І от, незважаючи на усе це, Бах… творив, творив титанічно, з-під його пера щоразу виходили просто геніальні твори, які із невимовним захопленням слухає вже кілька поколінь всього людства.

Але… Як так..? Після стількох найболючіших ударів долі він не розчарувався, не озлобився, зрештою не опустив руки..? І, навіть вже у дуже поважному віці будучи майже цілковито сліпим, Йоган Бах… продовжував творити! І, кожен новий його твір, був прекраснішим за попередній.

Вся справа у тому, що перед тим, як приступити до написання нового музичного твору, Бах спершу надписував угорі сторінки: “Господи, допоможи!”, а далі, працюючи – всю надію покладав на Бога. Коли ж закінчував писати, то наприкінці партитури завше дописував: “Soli Deo gloria”, що значить: “Єдиному Богу хвала!”.

На цій світлині – купол домініканського костелу, на фронтоні якого високо вгорі, близько 300 літ тому,під зображенням великої бронзової монстранції тогочасні отці вмонтували напис: “Soli Deo honor et gloria”, тобто “Єдиному Богу честь і хвала

Отакі-от паралелі виявилися у всім нам відомому написі на самому верху колишнього домініканського храму, попри який ми сьогодні незліченну кількість разів швидко перебігаємо, так і не знайшовши час звести догори свої очі…

На цій світлині – усім нам відомий домініканський костел, на фронтоні якого високо вгорі, близько 300 літ тому, тогочасні отці вмонтували напис: “Soli Deo honor et gloria”, тобто “Єдиному Богу честь і хвала”

На цій світлині – фрагмент фігури ангела (для привернення уваги)

Автор: Микола Бандрівський

Джерело

Коментарі

12:41
Історія 23-річного добровольця, який став командиром взводу безпілотників на передовій
Взимку 2023 року 23-річний комп’ютерний інженер Сергій із Рівненщини твердо вирішив – з власної ініціативи вступити на військову службу. І так колишній програміст став очима артилерійської бригади: спостерігає за військовою технікою російських окупантів з допомогою безпілотних авіаційних комплексів та допомагає підрозділам гармашів її ефективно знищувати. На даний момент молодший лейтенант уже став командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
18:35
Переможцем тендеру буде «несподівано», але знову ОНУР?
Якщо не садиш дерева, то не ремонтуєш дороги у Львові.
13:18
Суд відпустив під заставу 90 тисяч гривень скандального львівського забудовника Андрія Кучму
Компанія ТОВ «Гарнобуд» Андрія Кучми фігурує в численних судових позовах.
20:51
Страх і ненависть до ТЦК: чому українці не люблять цю структуру?
Нещодавні неадекватні заяви й дописи нардепа Гончаренка спричинили нову хвилю дискусій щодо ТЦК. І якщо одні зауважують, що робота цієї структури — головне джерело поповнення лав українського війська, то інші наголошують на "свавіллі", "бусифікації" та порушенні прав людини. Проте не все так просто, як би нам хотілось. Бо ж ТЦК — це також частина Збройних сил України, а нехаяти власних військових у час, коли вам загрожує ворог — дуже небезпечно. То де взялась ненависть до ТЦК, хто у цьому винен і якою є роль "простих українців"? Давайте з'ясуємо.