На якому рівні українці знають англійську мову. Опитування

Понад дві третини опитаних українців (68%) зазначають, що мають певні знання принаймні однієї іноземної мови, але здебільшого ці знання не є глибокими.

17.03.2023
На якому рівні українці знають англійську мову. Опитування
Фото: умовне

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

51% опитаних зазначили, що мають певні знання англійської мови, але лише 23% можуть читати, писати та спілкуватися нею на побутовому або професійному рівнях.

Такі самооцінки знання мови (володіння принаймні однією навичкою) та консервативні (уміння читати, писати та спілкуватися в побуті та професійній діяльності) для інших іноземних мов становлять: для польської – 22%-10%, німецької – 14%-5%, французької – 7%-2%, іспанської – 3%-1%, угорської 2%-0%, турецької – 1%-1%.

Зовсім не володіють іноземними мовами на будь-якому рівні 32% дорослих жителів України. 56% опитаних виявили бажання підвищувати свій рівень знання іноземної мови, але 61% стверджують, що не мають потреби в знанні іноземної мови для професійної діяльності.

В опитуванні не враховували російську мову – тільки англійську, польську, турецьку, угорську, іспанську, французьку та німецьку мови.

За останні півроку 61% опитаних мали досвід застосування англійської в повсякденному житті, що найбільше пов’язано з дозвіллям і комунікацією зі знайомими. У професійній діяльності використовували англійську – 19%, у навчанні – 18%.

В умовах війни українці заявили про обмежений досвід вивчення англійської мови: 46% повідомили, що не використовували жодного способу вивчити її, мовні курси відвідували рідше, ніж раніше.

51% українських дітей вивчає англійську мову в закладах освіти, ще 27% вивчають її додатково поза межами навчального закладу, а 22% не вивчають англійську взагалі. 93% українців, які мають дітей, хочуть, щоб їхня дитина вивчала та підвищувала рівень англійської. За необхідності вибору однієї іноземної мови, яку обов’язково потрібно вивчати жителю України, переважна більшість учасників дослідження (89%) називають англійську.

Як зазначають у КМІС, українців можна поділити на умовні чотири категорії щодо вивчення іноземної мови: 1 – мають бажання і потребу (28%); 2 – мають лише бажання (28%); 3 – не мають бажання, але мають потребу (2%) і 4 – не мають ані бажання, ані потреби (42%).

Знання іноземної мови є вищим серед молодших, освіченіших і заможніших людей. Відносно більша поширеність володіння іноземними мовами спостерігається в містах із населенням 500 тис. і більше (77%) та столиці – 84%.

Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю 2001 мешканця України віком від 18 років із підконтрольних уряду територій за основними демографічними характеристиками (стать, вік, макрорегіон та міський/сільський тип населеного пункту). Для відбору недопредставлених в онлайні груп (переважно людей старшого віку та сільського населення) було застосовано додатковий телефонний рекрутинг.

За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і без урахування дизайн-ефекту та особливостей використовуваного методу дослідження) не перевищувала 2,2%. В умовах війни можуть виникати додаткові систематичні відхилення вибірки, проте отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.

Коментарі

09:51
Гідність на розмін: як львівські представники ВККСУ проголосували за суддю Майдану Шаховніну
Поки країна оговтується від чергових гучних скандалів і суспільство уважно стежить за кадровими рішеннями у владі, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) ухвалила рішення, яке важко назвати інакше, ніж ганебним. Комісія визнала доброчесною поведінку судді Майдану Марини Шаховніної, яка під час Революції Гідності ухвалила низку рішень про позбавлення водійських прав її учасників.
09:01
Тарифи, виплати й медичні обстеження: що зміниться для українців у 2026 році
З нового року на українців очікує низка оновлень — від зростання соціальних стандартів до перегляду тарифів. Частина змін зачепить кожну сім’ю, інші ж будуть особливо відчутними для підприємців.
16:38
Скороход, Алякін і тінь Кремля: чиї укриття встановлюють на Львівщині
П’ятого грудня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять обшуки у народної депутатки Ганни Скороход. Попередні звинувачення доволі серйозні – вимагання хабаря за включення у санкційні списки. Умить розбивається імідж депутатки-правдолюбки, яка плаче у Верховній Раді, вимагаючи справедливості. На арені з’являється не жертва, а спритна особа, яка впливи на долю бізнесу і, за попередніми даними, зовсім не проти лобіювати інтереси, тих, хто заплатить, і знищувати неугодних.
12:34
На Львівщині середній показник сплати податків автоперевізниками виріс на 51 % завдяки е-квитку: звіт роботи АСООП за 2025 рік
За поточні 11 місяців кількість облікованих пасажирів в системі АСООП в порівнянні з попереднім роком збільшилась у 4 рази.